Відгуки і рецензії читачів
22.11.2024
Уявіть початок вашого дня, коли ви прокидаєтесь під шум бульдозерів, які хочуть знести ваш будинок під забудову нової автомагістралі? Хіба може бути, ще гірше? В таких обставинах опиняється землянин Артур Дент. Який протестує проти такого свавілля! Лягаючи у багнюку перед бульдозером. Ситуацію розряджає прихований прибулець Форд Префект, друг Артура, який чудним образом заговорює зуби усім учасникам цієї конфліктної ситуації. І от уже Артур і Форд сидять в місцевому барі та попивають свої пінти пива. Артур, раптом усвідомлює, що ж я тут роблю, адже будинок от-от знесуть. А Форд йому такий розслабся чуваче, Землі і так за 5 хвилин кришка...
І дійсно, через 5 хв. Землю зносять, як би то не іронічно звучало під забудову нової космомагістралі. В Галактиці, щось наплутали, і не попередили землян про виселення. Форд забирає Артура та телепортує куди інде, якомога далі від Землі, якої вже немає. Цей момент, був трохи сумний. Але далі було дуже весело, і кумедно. Текст написаний дуже легко, а переклад настільки переповнений жаргонами й цікавими словечками, що це викликає завжди посмішу.
Отож Артур та Форд приєднуються до самопроголошеного Президента Імперського Галактичного Уряду - Зафода Більборкса найепатажнішого плейбоя галактики, якого супроводжує землянка Триліан. Разом, ця четвірка викрадає Золоте Сонце - космічний корабель, з непередбачуваним двигуном, який не раз їх виручає з серйозних міжгалактичних заворушок. Але ця, так би мовити, фантастична четвірка - Загалом, безпечна. Я мало не забув про зануду Марвіна, який нек закриває свого динаміка, і абсолютно всіх в галактиці задовбав своєю мовою та філософським ниттям.
Ці чудові піпли потрапляють в калейдоскоп пригод по всій галактиці. Часто на їх чекає небезпека та халепи, але тут виручає не тільки їх зореліт, з специфічним двигуном, а власне посібник Путівник по галактиці для космотуристів, найпродаваніша книга у всесвіті. Його цікаві та смішні розділи часто цитують в книзі. Після таких виснажливих та насичених подіями пригод, не завадить добряче попоїсти. Герої прямують до ресторану "Кінець світу" але це вже зовсім інша історія.
Це легка дотепна історія, яка створена, щоб читач відпочив. Якщо бувають періоди нечитуна, то ця книга прекрасно справляється зі своєю функцією. Вона не обтяжує вас науковими термінами, та віковічними філософськими питаннями. Та й сюжет, на перший погляд, видається простим. Напевно він такий і є, не потрібно шукати, якісь підводні камені, тощо. Дугласа Адамса порівнюють за сарказмом у своїх книгах з Террі Пратчеттом. Підтверджую, що це правда. Якщо мене запитати, то я віддам перевагу Адамсу, лише тому, що це більш фантастика ані ж фентезі, і події про космос. А ще мені імпонує цей специфічний жаргон, чуваче, піпли тощо. Він вдало застосований, і наганяє якусь вінтажну атмосферу, вайб 80-х.
І дійсно, через 5 хв. Землю зносять, як би то не іронічно звучало під забудову нової космомагістралі. В Галактиці, щось наплутали, і не попередили землян про виселення. Форд забирає Артура та телепортує куди інде, якомога далі від Землі, якої вже немає. Цей момент, був трохи сумний. Але далі було дуже весело, і кумедно. Текст написаний дуже легко, а переклад настільки переповнений жаргонами й цікавими словечками, що це викликає завжди посмішу.
Отож Артур та Форд приєднуються до самопроголошеного Президента Імперського Галактичного Уряду - Зафода Більборкса найепатажнішого плейбоя галактики, якого супроводжує землянка Триліан. Разом, ця четвірка викрадає Золоте Сонце - космічний корабель, з непередбачуваним двигуном, який не раз їх виручає з серйозних міжгалактичних заворушок. Але ця, так би мовити, фантастична четвірка - Загалом, безпечна. Я мало не забув про зануду Марвіна, який нек закриває свого динаміка, і абсолютно всіх в галактиці задовбав своєю мовою та філософським ниттям.
Ці чудові піпли потрапляють в калейдоскоп пригод по всій галактиці. Часто на їх чекає небезпека та халепи, але тут виручає не тільки їх зореліт, з специфічним двигуном, а власне посібник Путівник по галактиці для космотуристів, найпродаваніша книга у всесвіті. Його цікаві та смішні розділи часто цитують в книзі. Після таких виснажливих та насичених подіями пригод, не завадить добряче попоїсти. Герої прямують до ресторану "Кінець світу" але це вже зовсім інша історія.
Це легка дотепна історія, яка створена, щоб читач відпочив. Якщо бувають періоди нечитуна, то ця книга прекрасно справляється зі своєю функцією. Вона не обтяжує вас науковими термінами, та віковічними філософськими питаннями. Та й сюжет, на перший погляд, видається простим. Напевно він такий і є, не потрібно шукати, якісь підводні камені, тощо. Дугласа Адамса порівнюють за сарказмом у своїх книгах з Террі Пратчеттом. Підтверджую, що це правда. Якщо мене запитати, то я віддам перевагу Адамсу, лише тому, що це більш фантастика ані ж фентезі, і події про космос. А ще мені імпонує цей специфічний жаргон, чуваче, піпли тощо. Він вдало застосований, і наганяє якусь вінтажну атмосферу, вайб 80-х.