П'ята дисципліна. Майстерність та практика зростання організації
Про книжку «П'ята дисципліна»
Доповнене видання класичного бестселера, що ґрунтується на п'ятнадцятирічному досвіді реалізації концепцій Пітера Сенджі
Забудьте свої старі усталені уявлення про лідерство. Найуспішнішою корпорацією буде та, яка навчається.
Fortune
Панівна система управління приречена: часи, коли нездатність скористатися колективним розумом, властивим ефективній спільній роботі, компенсують тяжкою працею, позаду. Це не екологічно і точно не ефективно. А єдиною стійкою перевагою організацій у сучасному світі є здатність навчатися швидше за конкурентів.
Пітер Сенджі доводить, що лідери компаній і організацій, позбуваючись перешкод і стереотипів стосовно навчання і приймаючи нові стратегії, які вивільняють істинні колективні прагнення, допомагають своїм же працівникам досягати високих результатів. Опанування уроків, описаних у «П’ятій дисципліні», допоможе навчитися бачити навколишній світ по-новому, запалити іскру творчості й звільнитися від обмежень та стереотипів усім, хто цього по-справжньому прагне: і компаніям, які працюють за принципами сталого розвитку, і організаціям, що вирішують соціальні проблеми — вуличного бандитизму, зміни систем шкільної освіти, сприяння економічному розвитку чи боротьби з бідністю. А керівники здобудуть знання про п’ять базових складників успіху: постійне самовдосконалення кожного працівника, інтелектуальну модель, загальне бачення, навчання команд і — найголовнішу, п'яту дисципліну, що дасть змогу поєднувати мозаїку миттєвих подій у чітку картину — мислення системами.
Чому варто прочитати книжку «П’ята дисципліна»?
- Одна з найважливіших книг з менеджменту за останні сімдесят п'ять років.
- Оновлене видання, що містить понад сто сторінок нового матеріалу, створеного на основі інтерв'ю з десятками практиків з компаній, як BP, Unilever, Intel, Ford, HP, Saudi Aramco та організацій, як Roca, Oxfam та Світовий банк.
- Наповнена історіями лідерства, що демонструють безліч способів, якими основні ідеї «П’ятої дисципліни» (багато з яких здавалися радикальними під час першої публікації) стали глибоко інтегрованими у світогляд людей та їхні управлінські практики.
- Допоможе розпалити вогонь до справжнього навчання, яким керують люди, зосереджені на тому, що для них справді має значення, перевести командну роботу у площину макротворчості, звільнитися від обмежувальних припущень та мислення і покладе край боротьбі між робочим та особистим часом.
- Дякуємо Борису Шестопалову, ідеологові Volia Food Valley та співзасновникові компаній HD-group I GFSGroup, за люб'язну підтримку цього видання.
Про автора:
Пітер Сенджі (Peter M. Senge) — старший викладач Массачусетського технологічного інституту, голова-засновник Товариства організаційного навчання (Society for Organizational Learning, SoL) — глобальної спільноти корпорацій, дослідників та консультантів, яка займається «взаємозалежним розвитком людей та їхніх інституцій». Є співавтором книг The Fifth Discipline Fieldbook, The Dance of Change та Schools That Learn (частина серії Fifth Discipline Fieldbook), а також виступає з лекціями по всьому світу.
Цитати:
Інженери говорять, що нова ідея стає винаходом, коли її дієвість доведено в лабораторії. Ідея перетворюється на інновацію, лише коли її можна стабільно відтворити у збільшеному масштабі за ефективних витрат. Якщо ідея достатньо важлива, як-от телефон, цифровий комп’ютер чи комерційний літак, це називається базовою інновацією, і вона створює нову галузь чи трансформує наявну. Із цього погляду організації, що навчаються, вже винайдені, але ще не стали інновацією.
Організація, що навчається, — це місце, де люди постійно дізнаються, як вони формують власну реальність і як можуть її змінити. Як сказав Архімед: «Дайте мені важіль — і я зрушу світ».
Опановуючи мислення системами, ми відмовляємося від припущення, що відповідальною є окрема особа або чинник. Системний погляд передбачає, що всі поділяють відповідальність за створені системою проблеми. Це необов’язково свідчить про те, що всі учасники можуть однаковою мірою впливати на зміни системи. Але це означає, що шукати цапа-відбувайла — особливо привабливе заняття в індивідуалістичних культурах, як-от наша в Сполучених Штатах, — це марна справа.
Люди з високим рівнем особистої майстерності живуть у постійному режимі навчання. Вони ніколи не «дістаються до місця призначення». Іноді мова, особливо термін «особиста майстерність», надає оманливе відчуття визначеності. Але особиста майстерність не є чимось, чим ви володієте. Це процес. Це дисципліна на все життя. Люди з високим рівнем особистої майстерності гостро усвідомлюють своє невідання, свою некомпетентність, свої напрями розвитку. І водночас вони дуже впевнені в собі. Парадоксально? Тільки для тих, хто не розуміє, що «шлях і є винагородою».
Спільне бачення — це не ідея. Це навіть не важлива ідея на кшталт свободи. Це радше сила в серцях людей, до того ж неймовірно потужна. Бачення може бути навіяне якоюсь ідеєю, але щойно воно передається — якщо воно достатньо переконливе, щоб залучити понад одну людину, — це вже не абстракція. Воно відчутне. Люди починають сприймати його так, наче воно існує. Це найсерйозніша рушійна сила людської діяльності.
На найпростішому рівні спільне бачення є відповіддю на запитання «Що ми хочемо створити?». Особисте бачення є картинкою чи образом в уяві окремої людини, а спільні бачення — це образ для людей з усієї організації. Вони створюють відчуття єдності, яке пронизує організацію та узгоджує її діяльність.
Одна з найважливіших книг з менеджменту за останні сімдесят п'ять років.
Забудьте свої старі, набридливі уявлення про лідерство. Найуспішнішою корпорацією буде та, яка навчається.