Ну,що це моє перше знайомство з Аґатою Крісті і це було не погано)
Я не очікувала від книги нічого просто вирішила познайомитись і прочитати.
Читання зайняло два дні у перший день я прочитала десь 100 сторінок де була історія усіх персонажів ну під кінець цих сторінок вже сталося вбивство і як все розкривалась я прочитала на інший день.Імена героїв я запамʼятала майже всі тому було не так складно розуміти хто є хто.
І через це історія читалась досить легко.
Мені було цікаво читати,як розкривалось вбивство і як всі персонажі мали мотиви для вбивство того старого (бо я давно вже не читала саме цей жанр)
Кінцівка мене здивувала і я скажу приємно не очікувала,що саме та людина вбивця.
І те,що деякі герої є не тими ким можуть здаватися по їх розмовах - це мене також здивувала(P.S я про Пілар,вбивцю та іншого героя забула, як звати він в кінці буде разом з Пілар(яка виявляється не справжня).
Перше знайомство з авторкою було хороше.
Я звичайно трішки більше очікувала різдвяної атмосфера,але коли вже прочитала зрозуміла, що святковості там дуже мало,але це не сильно вплинуло на читання)
Моя оцінка 5/5 мені читалось легко і швидко, як для першої книги даної авторки було досить добре
Еркюль Пуаро прямує допомогти розслідувати цю дивну подію і розгадує цей вузол сімейних таємниць з легкістю, як завжди. Але мені не вистачало веселого та саркастичного гумору Пуаро, порівняно з іншими історіями про нього. Пуаро здавався досить блідим персонажем. Цього разу сім'я та жертва були яскравішими та цікавішими. Найбільше сподобався опис героїв та відносин між ними, реакції кожного на одну і ту ж саму подію.
Загалом історія була все ж таки цікавою, захопливою та атмосферною, книга тримає в інтризі, постійно сумніваєшся, а хто ж вбивця, але якщо уважно читати і звертати увагу на дрібниці, то все ж можна виділити деяких осіб, серед яких вбивця.