Родинне вогнище. Оповідання

Збірка самобутніх і багатогранних творів українського письменника-шістдесятника

«Родинне вогнище» — це глибока та емоційна повість про життя маленького села Збараж після війни, де люди намагаються віднайти свій шлях у новій реальності. У центрі повісті — Ганка, жінка, яка після загибелі чоловіка залишається одна з трьома дітьми, намагаючись не тільки забезпечити їхній добробут, але й боротися за справедливість у світі, де панує чиновницьке свавілля. Вона не здається, займається будівництвом нової оселі й, попри всі труднощі, відстоює свою правду. Гуцало майстерно передає важливість материнської любові та рішучості, які допомагають героїні долати всі перешкоди. Крім того, автор створює живі й насичені образи сільських жителів, розкриваючи їхні характери з тонким гумором та сатирою. В інших своїх оповіданнях, наявних у збірці, письменник порушує теми дорослішання, зв’язку з родиною та природи, малюючи яскраву картину сільського життя. 

Чому варто прочитати книжку «Родинне вогнище. Оповідання»?

• Тексти були звірені за виданнями 1966 і 1987 років.
• Ключ до розуміння тексту написаний літературознавицею Іриною Борисюк.
• Збірка містить повість «Родинне вогнище», а також оповідання «Таке страшне, таке солодке життя», «Хустина шовку зеленого», «Багаття серед ночі», «Запах кропу», «До Танаськи по молоко», «У сяйві на обрії», «…Здається, я писав завжди».
• У «Родинному вогнищі» відображається соціальна значущість, щире, емоційно описана людська боротьба за гідність і правду.
• Яскраво прописані місцеві жителі, гостре, сатирично змальоване їхнє буденне життя.
• У творах підіймаються теми дорослішання, родинного зв'язку, єднання з природою, мальовничості українського села. 
• Сподобається шанувальникам творчості українських письменників-шістдесятників.

Про автора:

Євген Гуцало — український письменник доби шістдесятників, поет, журналіст, кіносценарист. Його творчий злет припав на «хрущовську весну», тоді світ побачив такі твори, як: «Яблуко з осіннього саду», «Скупана в любистку», «Олень Август», «Хустина шовку земного», «Запах кропу» та ін. Найбільш плідний етап письменницької діяльності із гостро сатиричними й саркастичними творами був у період епохи застою та продовжився після здобуття Україною незалежності.