Як мінімум мене вона розбила в друзки.
Це друга частина в серії про «Школу Всіх Святих», де немає нічого святого.
Та і школа тут так - фон.
Це, можна сказати, навіть різдвяна історія.
Бо більшість сюжету тут відбувалося в період між днем Подяки та Новим роком.
Вона розповідає про непрості стосунки Найта та Луни, які з самого дитинства нерозлийвода. Усі навколо розуміють, що вони мають бути разом, та і вони самі розуміють, що були зведені долею. Але кожним своїм вчинком, кожним словом вони ранять один одного і віддаляють ту хвилину, коли вони нарешті зможуть насолодитися коханням.
Як Найт, так і Луна, з самого дитинства психологічно травмовані своїми біологічними матерями. І хоча вони зросли в люблячих родинах, свої травми вони пронесли через все своє життя.
І, звісно, головна сюжетна лінія - це любовні стосунки Найта і Луни.
Але саме другорядна лінія, лінія мами Найта, яка дуже впливає на основний сюжет, морально всю душу мені витрясла,
Я всі очі виплакала.