Почну з хорошого. Автор з великою увагою поставився до відтворення реалій того часу (1537 рік, правління горезвісного Генріха VIII). Під час читання ти дійсно поринаєш у цю атмосферу та віриш у зображений автором світ.
Про головного героя. Адвокат Метью Шардлейк — довірена особа лорда Кромвеля. Кромвель доручає йому розслідувати загадкове вбивство, що сталося в одному з віддалених монастирів, і заразом нарити компромат на ченців, що допоможе цей таки монастир закрити.
Крім іншого, Метью Шардлейк — горбань, і ця обставина не дає йому спокою протягом всього роману, як у фізичному вимірі (бо герою банально важко пересуватися), так і моральному. Шардлейк — затятий реформатор, який, на мій подив, щиро вірить лорду Кромвелю. Це здалося мені дивним, адже він адвокат, але чомусь такий наївний! До того ж він буває упертим і упередженим, нечутливим до оточення (особливо до свого помічника Марка). Як на мене, ці риси заважають йому ефективно проводити розслідування і трохи дратують під час читання.
Ще кілька слів про укр. видання. Переклад гарний, але, на мій смак, бракує приміток, деякі слова (габіт, тонзура, нефа тощо) доводилося ґуґлити. А ще тут місцями дивно поставлені тире для реплік. Однак обкладинка гарна, на ній навіть є маленька підказка щодо вбивці :)
В підсумку, ця книга — такий собі «класичний» англійський детектив. У нас є:
• закритий простір, де сталося вбивство (монастир);
• обмежене коло підозрюваних (монахи);
• детектив і його помічник, де один відповідає за розум, а інший — за фізичну силу (Метью та Марк);
• а ще — вбивця, яким виявиться той, кого найменше підозрювали.
Якщо вам таке до вподоби, може спробувати взятися за цю книгу, але врахуйте, що місцями буде нуднувато. Моя оцінка: 3.5/5.