Алана та Марко нарешті знайшли один одного. Але вони не можуть спати спокійно, адже їхня донька уже рік як знаходиться невідомо де. І вони уже бояться, що ніколи не побачать свою доньку. Але подружжя знайшло зачіпку, і тепер знають куди відправили дівчинку з її бабусею, хоча для здійснення своєї місії їм знову потрібно об’єднатися з роботом.
І у цій частині мені уже робот став подобатися. У ньому прокинулася завуальована доброта.
Алана з Марком повертаються на планету, на якій рік тому залишили Робота Старшого та його сина, а також Гюса. Дуже непропорційно-швидко виріс робот-молодший за оди рік. Йому наче не рік, а десять років.
І коли уже наші герої об’єдналися, вони нарешті віднайшли своє чадо. Але це було лише початком їхніх нових неймовірних пригод.
Як завжди у коміксі дуже багато сцен 18+. А ще у даній частині як ні в одній попередній дуже акцентована увага на проблеив ЛГБТ, расизмі, гендерній самоідентифікації.
Здавалося б, уже шоста частина, і інтерес до історії уже мав би підупасти, але нові герої, нові сюжетні повороти, нові планети та галактики, не дають можливості занудьгувати.
Уже чекаю продовження.