⠀
Ця історія, побудована на скандинавській міфології. Я трішки переживала, що через це мені може бути важко якось читати, бо я не прямо добре розбираюсь в цій темі, але ні! Це було дуже цікаво. І серед героїв тут не боги, а все ж — люди.
⠀
Про сюжет:
Головна героїня книги — Фрея. Її змусили вийти заміж за чоловіка, якого вона не кохає, який ставиться до неї майже як до рабині. Але він — один з тих, хто наділений силою богів і протистояти йому важко. Та терпець Фреї вривається, вона не стримується і дозволяє люті та довго прихованій силі вирватися на волю. Проте, не встигнувши отримати свободу, Фрея стає знову невільницею іншого чоловіка. Хоча вже на інших умовах.
⠀
Мені дуже сподобалось, який світ створила авторка. Тут є звичайні люди, а є ті, хто наділений силою скандинавських богів. Є селища, королівства, які ворогують між собою; є ненаситні ярли, які хочуть захопити владу й стати королями. Як на мене, авторка класно все описала, і я прямо занурилась в цю історію. Мені б хотілось, щоб тут була карта, але навіть без неї дуже легко все уявити і зрозуміти, як працює світ.
⠀
Тут також добре описані битви, було відчуття, ніби я сама стою там же і бʼюсь поряд із героями. Взагалі стиль авторки дуже класний. Приємно було читати, легко занурюватися, не нудні описи, багато динаміки, а ще — цікаві діалоги між героями 😏 я залишила багато спікерів для себе.
По сюжету було кілька поворотів, які мене здивували, особливо — фінал. Я такого не очікувала! І тепер дуже хочу почитати продовження.
⠀
Мені сподобався Бʼєрн та його ставлення до Фреї, а їхні жарти одне з одного — це щось. Саркастичні, але завжди влучні. Тут дуже цікава романтична лінія, адже Бʼєрн — це син чоловіка Фреї, тож маємо також і заборонене кохання. А на початку книги навіть трішки троп «від ненависті до кохання». Попри те, що між героями виникають почуття, вони розуміють свою відповідальність за народ і за покладені на них обовʼязки і намагаються їм опиратися. Хоча то дуже важко.
⠀
Бʼєрн для мене був грін флегом. Він дбайливий, сильний, справедливий, але все ж має одну ваду — трішки недоговорювати. Хоча це його робило ще більш цікавим. А Фрея показана як сильна і смілива жінка, яка дуже любить свою родину й готова заради неї на все (що інколи не дуже добре). Хоча під кінець історії склалось враження, що вона втомилась від всього цього (хоча це не дивно). А ще інколи Фрея діяла на емоціях, була імпульсивною.
⠀
Це роментезі, але воно також про боротьбу за своє майбутнє. Багато уваги приділено тому, що долі героїв уже визначені, але вони не хочуть миритися з цим і вирішують самі плести їх.
⠀
Що на вас чекає у цій книзі:
▪️скандинавська міфологія;
▪️пророцтво;
▪️обрана;
▪️магія богів та магія рун;
▪️заборонене кохання;
▪️інтриги та політичні угоди;
▪️морально непрості рішення.
⠀
Мені дуже сподобалась книга. І, можливо, в ній і були незнані недоліки, я обрала їх не помічати 😅
Потяг, що відчула Фрея до сина ярла, змушував її на відчайдушні кроки, але більше за все вона хотіла свободи. Бʼєрн, що робив з себе такого собі ловеласа, та насправді був чудовим чоловіком.
Мені сподобались герої, їхня боротьба, віра та мужність. Кожен мав свої переконання і не завжди схожі та вони були як магніти, що притягуються.
Як же мене бісило ставлення чоловіків до жінок у цій книзі, не всіх звичайно, але більшість. У книзі переплітаються вірування богів, магія, руни, сильні герої та кохання. Історія була цікавою, динамічною та тримала у напрузі.
Я з задоволенням прочитала цю історію, наскільки вона сильніша за багато фентезі, що я читала. Хоч фінал виявився частково для мене очікуваним, мені все рівно сподобалась ця сильна та яскрава історія у стилі вікінгів.
Мене порадувала любовна лінія . По-перше, книга дуже відверта , люди цих народів не соромляться проявів сексуальності та дуже відкриті . Головна героїня в друге виходить заміж і нікого не хвилює , що вона вже не цнотлива . Навіть Ярл (граф) може одружитись на розлученій жінці . По-друге , син Ярла неймовірно гарячий і ця хіть між ними просто вогонь . Звичайно вони не могли проявляти своє кохання , бо вона жінка його батька , але кінець книги порадував сценою 18+.
Кінець в цієї книги багатообіцяючий , як завжди хочеться одразу розпочати наступну книгу , якої в нас ще немає. В другій книзі я так розумію буде переосмислення всього , що навіювали Фреї. А також я сподіваюсь на продовження любовної історії між головними героями .
Сам сюжет ніби і має таємниці, а також деякі цікаві повороти, але як на мене то вони не були непередбачуваними та якимись цікавими. Та і в цілому самі події розвиваються аж занадто швидко в деяких моментах. Наприклад, як на мене то аж занадто швидко головна героїня була спершу дружною одного, потім вдовою, а потім дружиною ярла. Подібні випадки ставалися також з набігами, де було аж занадто мало якогось стратегічного планування. Жодного разу майбутній "король" всіх горців не зібрав якоїсь військової ради та не озвучив детальний план. Але ж неможливо постійно прикриватися волею богів, людьми потрібно керувати і більше того їх потрібно кормити та лікувати під час будь якої кампанії.
З усіх ситуацій які були описані в книжці мені найбільше сподобалась частина з переходом в підземеллі з нежитю. Напевно цей сюжетний хід ніколи мені не почне набридати тому, що кожен автор описує його по своєму і це кожен раз лоскоче нерви.
Я не впевнена, що буду читати наступні частини, але автор залишає ще багато питань не розгаданими. І головне з них, хто ж саме має керувати долею головної героїні? Мені б дуже сподобалось, як би відповідь була - вона сама.
Фрея кожного дня потерпає від його непростого характеру, і мріє про одне - вбити свого чоловіка і бути воїтелькою.
Бо це їй дано. Її батько з самого дитинства навчав своїх дітей різним бойовим прийомам, і Фреї все дуже гарно вдавалося.
Але доля жінки така - вийти заміж, народити дітей, слухатися чоловіка.
І Фрея дуже намагається, але послух не притаманний її характеру.
Тому одного дня їй вривається терпець.
А її боягузливий чоловік відразу йде до ярла просити розлучення зі своєю навіженою дружиною.
Хто б міг подумати, що цей день переверне життя дівчини з ніг на голову.
В одну мить вона овдовіла, стала нареченою ярла, зʼясувала, що і в її крові є крапля крові богині, ледь не втратила руку, і по вуха закохалася в сина ярла.
Забагато подій для одного дня.
Книга прямо дуже насичена подіями. Сюжет ніде не провисає.
Були моменти, які типу секрети, але про них не важко було здогадатися.
Однак авторка все одно в кінці книги зуміла здивувати і закинути гачок для того, щоб я читала цикл далі.
Окремо хочеться виділити взаємодію Фреї та Бʼєрна - це було дуже добре. Їхні саркастичні перепалки на грані вульгарщини - дуже смішні, і додавали родзинку цій історії.
Це моє перше знайомство з історією, яка написана на основі скандинавської міфології (раніше я про Тора і Локі знала тільки по фільмах Marvel).
Мені дуже сподобалося.
З нетерпінням чекаю на продовження.