Катерина Липа
Сатанів. Тевтонське прокляття
Чи багато ви знаєте про 1410 рік на теренах України та Європи? Хіба декілька сухих абзаців з підручника історії. На жаль, ХY століття не дуже нам відоме. Але Катерина Липа як завжди, береться за нелегку задачу, та з успіхом її реалізовує.
Коли я читаю слово «Поділля», я вже знаю, що мені ця книжка буде потрібна, люблю свій край, і намагаюся дізнатися про його минуле якнайбільше. Якщо ви з іншого регіону України, то вона теж буде вам не менше цікава. А тут ще й Сатанів, Медобори, де я бувала не один раз. Тож книжку дуже чекала і не розчарована. Читається дуже легко, сюжет цікавий, пригоди і історична дійсність захоплюють своєю реалістичністю.
Василь Крук – юнак, що здобуває рицарську славу на полі Грюнвальдської битви, і отримує за свій героїчний вчинок дорого коня з королівської стайні. Битва позаду, молодий рицар повертається до Сатанова разом зі своїми друзями-побратимами. Але пригоди його лише починаються: непрості стосунки з воєводою, змови, політичні інтриги, татарські набіги, язичницькі ритуали на горі Бохіт, дивні трофеї та їх вплив, влаштування особистого життя молодих лицарів, підземелля, подорожі Поділлям – багато чого трапиться з ним у рідному місті та на рідній землі.
Авторка оживляє на сторінках книжки географію, архітектуру, побут, ремесла, військову справу, одяг, їжу, звичаї, середньовічні рицарські правила. При чому це не фантазії, а історичні та археологічні відомості, які вміло та органічно вплетені в сюжет. Що саме правда, а що вигадка можна перевірити в кінці роману, де є окремий розділ про історичну достовірність.
Це вже третій історичний пригодницький роман, який я із задоволенням прочитала, тепер чекатиму продовження та інших, саме художніх романів пані Катерини. Хоча і її історичні та мистецькі праці теж читаю із превеликим задоволенням.