Відгуки і рецензії читачів
19.05.2026
Головна героїня, Інез, проживає разом з тіткою та своїми кузинами в Аргентині. Але вона мріє жити з батьками, яких бачить від сили раз на рік. Вони майже весь час проживають в Єгипті, та займаються розшуком та розкопками поховань фараонів.
Тато головної героїні навіть подарував їй каблучку, яку знайшов на розкопках. І дівчина нею дуже дорожить. У майбутньому каблучка відіграє важливу роль у житті дівчини, та взагалі є рушієм сюжету.
Увесь свій вільний час вона приділяє вивченню історії Єгипту, малюванню ієрогліфів, та взагалі занурюється у всі можливі книги про Єгипет, які з подорожей привозить їй тато.
Головна героїня прекрасно малює, і в книзі є ілюстрації, які зробила сама Інез.
Одного дня дівчина отримує листа від свого дядька, який живе в Єгипті та разом з батьками займається розкопками. У листі він сповіщає про погані новини – батьки Інез загинули. Тепер він її опікун, та буде керувати її успадкованими грошима до її заміжжя.
Інез довго не думаючи, тікає з дому, відправляється в далекий Єгипет, де має намір попрощатися з тілами своїх батьків, та розібратися що з ними сталося.
Вона звісно нікого не попередила про свої плани, тому припливши до Єгипту застала не свого любого дядечка, а його асистента, який сходу завернув дівчину на той самий корабель і сказав, щоб вона плила додому, тут її ніхто не чекає.
Інез звісно від нього тікає, і сама, без речей, добирається до міста, де жили її батьки, а тепер живе дядько, який так хоче її здихатися.
Дівчина тепер вважає своєю найважливішою метою в житті дізнатися правду про загибель своїх батьків. Бо виявляється, що вони зникли безвісті, а не загинули.
Дядько Рікардо поводить себе дуже дивно, іноді навіть агресивно, і постійно намагається відіслати Інез в Аргентину, але дівчина постійно вислизає з його рук.
Так вона навіть пробирається на корабель, який везе команду Рікардо по Нілу до острова, на якому будуть проводитися розкопки загубленої гробниці Клеопатри.
І, так як, наявність дівчини на борту її дядько помічає уже запізно, то Інез стає частиною команди. Тут стають в нагоді уміння до малювання дівчини, бо вона змальовую усе, що вони знаходять при розкопках.
Але при тому влазить в авантюру і зраджує свого дядька, адже через його ворожу поведінку, вважає, що він винен в загибелі її тата.
Своїми необдуманими вчинками Інез наражає на небезпеку себе, Віта, Рікардо, і навіть свою кузину, яка вирішує послідувати за Інез з Аргентини до Єгипту.
Це історія в дусі «Індіани Джонс» та «Мумії», але з нотками романів Джейн Остін, та трішки магічним реалізмом.
Мені дуже сподобалася історія, хоча я підходила до неї з побоюваннями (не люблю історії про подорожі). Але тут авторка змогла об’єднати круту пригодницьку історію з ноткою магії, подорожі, і, звісно, любовний роман. Книга читається на одному диханні, персонажі прекрасно виписані. У головного героя не можливо не закохатися (хоча фінальна сцена трішки збиває з пантелику), а головна героїня підкупає своєю щирістю, дитячою наївністю, але і силою волі та емансипованістю (на 1884 рік дівчина себе поводить дуже зухвало, та плювати хотіла на те «як себе має поводити леді»).
Буду чекати тепер, коли вийде продовження. Бо воно мені просто необхідне.
Тато головної героїні навіть подарував їй каблучку, яку знайшов на розкопках. І дівчина нею дуже дорожить. У майбутньому каблучка відіграє важливу роль у житті дівчини, та взагалі є рушієм сюжету.
Увесь свій вільний час вона приділяє вивченню історії Єгипту, малюванню ієрогліфів, та взагалі занурюється у всі можливі книги про Єгипет, які з подорожей привозить їй тато.
Головна героїня прекрасно малює, і в книзі є ілюстрації, які зробила сама Інез.
Одного дня дівчина отримує листа від свого дядька, який живе в Єгипті та разом з батьками займається розкопками. У листі він сповіщає про погані новини – батьки Інез загинули. Тепер він її опікун, та буде керувати її успадкованими грошима до її заміжжя.
Інез довго не думаючи, тікає з дому, відправляється в далекий Єгипет, де має намір попрощатися з тілами своїх батьків, та розібратися що з ними сталося.
Вона звісно нікого не попередила про свої плани, тому припливши до Єгипту застала не свого любого дядечка, а його асистента, який сходу завернув дівчину на той самий корабель і сказав, щоб вона плила додому, тут її ніхто не чекає.
Інез звісно від нього тікає, і сама, без речей, добирається до міста, де жили її батьки, а тепер живе дядько, який так хоче її здихатися.
Дівчина тепер вважає своєю найважливішою метою в житті дізнатися правду про загибель своїх батьків. Бо виявляється, що вони зникли безвісті, а не загинули.
Дядько Рікардо поводить себе дуже дивно, іноді навіть агресивно, і постійно намагається відіслати Інез в Аргентину, але дівчина постійно вислизає з його рук.
Так вона навіть пробирається на корабель, який везе команду Рікардо по Нілу до острова, на якому будуть проводитися розкопки загубленої гробниці Клеопатри.
І, так як, наявність дівчини на борту її дядько помічає уже запізно, то Інез стає частиною команди. Тут стають в нагоді уміння до малювання дівчини, бо вона змальовую усе, що вони знаходять при розкопках.
Але при тому влазить в авантюру і зраджує свого дядька, адже через його ворожу поведінку, вважає, що він винен в загибелі її тата.
Своїми необдуманими вчинками Інез наражає на небезпеку себе, Віта, Рікардо, і навіть свою кузину, яка вирішує послідувати за Інез з Аргентини до Єгипту.
Це історія в дусі «Індіани Джонс» та «Мумії», але з нотками романів Джейн Остін, та трішки магічним реалізмом.
Мені дуже сподобалася історія, хоча я підходила до неї з побоюваннями (не люблю історії про подорожі). Але тут авторка змогла об’єднати круту пригодницьку історію з ноткою магії, подорожі, і, звісно, любовний роман. Книга читається на одному диханні, персонажі прекрасно виписані. У головного героя не можливо не закохатися (хоча фінальна сцена трішки збиває з пантелику), а головна героїня підкупає своєю щирістю, дитячою наївністю, але і силою волі та емансипованістю (на 1884 рік дівчина себе поводить дуже зухвало, та плювати хотіла на те «як себе має поводити леді»).
Буду чекати тепер, коли вийде продовження. Бо воно мені просто необхідне.