Відгуки і рецензії читачів
21.10.2025
Ще одна книга пам'яті про людей, що пізнали пекло війни і таборів, знали що таке голод, холод та хвороби. Ці люди пережили надто багато, а щоб пам'ятати про них та про подій що мали місце, про них потрібно знати. І ця книга розкаже більше про жінок що були полонянками японської армії, котрі перебували в таборах в Індонезії.
Це історія реальних жінок, австралійських медсестер, що присвятили своє життя іншим, про англійську музикантку, що була музою для всіх жінок табору, надихала і повернула їм відчуття життя, дозволила мріяти, не пасти духом.
В цій книзі про силу і жіночу відвагу, про силу духу і вміння знаходити позитивне там, де його не бачать інші. Вона про жіноче сестринство, коли ворог напосідає, жорстокий і несправедливий, вони стають опорою одна одній і готові жертвувати собою.
Роль музики в цій історії вражає, адже вона переносить жінок в кращий світ в їх мріях, дозволяє на ту коротку мить відчути себе щасливими і вільними. Музика їх сила, пам'ять і відчуття дому. Вона їх підтримка і віра в краще в найважчі часи.
І навіть ворог буде зачарований музикою, слухатиме чужу музику і насолоджуватиметься її звучанням, бажатиме почути щось своє, але чи можна підклрити цих сильних жінок?
Хоча це було не зовсім те, що я очікувала від авторки, але ця історія має бути почутою світом. Так, вона не така шокуюча та кривава як Аушвіц, але дух і сила цих жінок має бути пізнаною світом.
Це історія реальних жінок, австралійських медсестер, що присвятили своє життя іншим, про англійську музикантку, що була музою для всіх жінок табору, надихала і повернула їм відчуття життя, дозволила мріяти, не пасти духом.
В цій книзі про силу і жіночу відвагу, про силу духу і вміння знаходити позитивне там, де його не бачать інші. Вона про жіноче сестринство, коли ворог напосідає, жорстокий і несправедливий, вони стають опорою одна одній і готові жертвувати собою.
Роль музики в цій історії вражає, адже вона переносить жінок в кращий світ в їх мріях, дозволяє на ту коротку мить відчути себе щасливими і вільними. Музика їх сила, пам'ять і відчуття дому. Вона їх підтримка і віра в краще в найважчі часи.
І навіть ворог буде зачарований музикою, слухатиме чужу музику і насолоджуватиметься її звучанням, бажатиме почути щось своє, але чи можна підклрити цих сильних жінок?
Хоча це було не зовсім те, що я очікувала від авторки, але ця історія має бути почутою світом. Так, вона не така шокуюча та кривава як Аушвіц, але дух і сила цих жінок має бути пізнаною світом.
28.09.2025
Друга світова війна зачеплять навіть Сингапур, там англійська сімʼя, рятується від війни. Нора відправляє доньку раніше, а сама разом з чоловіком їде наступним кораблем і потерпає бомбардування, дивом рятуючись, вона допливає до острову Бланка і потрапляє в концтабор.
Я думала читати про війну завжди важко, але ця книга трошки відрізняється. На острові майже немає питної води, з їжі один рис, але полонені не працювали і їх не так контролювали. Полонені, знаходять підтримку один в одному, стають сімʼєю.
Ця книга стала першою, про японські концтабори, що я читала. Цікаво було побачити війну в інших країнах, хоч і завжди страшно. Герої книги мені імпонували, щирі та віддані. Але сама історія написана якось не повністю, мені постійно чогось не вистачало, хоч я не розуміла і чого саме.
Загалом книга мені сподобалась, але не викликала великого захвату. Були моменти, які лякали, а зустріч батьків з донькою - змусили мене зробити сльозу. Надіюсь інші книги автора більш цікаві, ніж виявилась ця.
Я думала читати про війну завжди важко, але ця книга трошки відрізняється. На острові майже немає питної води, з їжі один рис, але полонені не працювали і їх не так контролювали. Полонені, знаходять підтримку один в одному, стають сімʼєю.
Ця книга стала першою, про японські концтабори, що я читала. Цікаво було побачити війну в інших країнах, хоч і завжди страшно. Герої книги мені імпонували, щирі та віддані. Але сама історія написана якось не повністю, мені постійно чогось не вистачало, хоч я не розуміла і чого саме.
Загалом книга мені сподобалась, але не викликала великого захвату. Були моменти, які лякали, а зустріч батьків з донькою - змусили мене зробити сльозу. Надіюсь інші книги автора більш цікаві, ніж виявилась ця.