Збірка короткої прози українських письменниць дає можливість прослідкувати еволюцію жіночого руху.
На початку 20 століття жінки не мали права голосу, не могли самостійно вирішувати власну долю. Завдяки емансипації, погляд на жінку поступово змінювався. Але, на жаль, і сьогодні ми отримуємо вітання з 8 березня як з днем краси та весни.
Коротка проза, подана у збірці, допомагає відкриті невідомі раніше імена. Мене зачарувала історія Софії Яблонської - жінки, яка об'їздила з фотоапаратом найекзотичніші, як для європейки частини світу. Я з нетерпінням очікую, щоб українські видавництва видали великий збірник її творів. Адже наша література розвивалась у призмі європейської і піднімає багато ключових питань.
Авторки змальовують сильних жінок, які не бояться відстоювати своє право голосу. І це дуже надихає.
Мене вразила повість "Три долі" Марко Вовчок. Письменниця чуттєво змальовує драматичні історії своїх героїнь. Разом з тим саме Марко Вовчок стала першою письменницею-жінкою. Вона змогла увійти в літературу завдяки чоловічому підпису своїх творів, адже в час свого життя, вважалось, що література - чоловіча справа. Але можна підкоряти вершини, якщо слідувати за покликом серця.
Жінка може бути різною, може сама нести відповідальність за життя своє та своїх дітей. Нашому суспільство все ще потрібно прийняти те, що патріархат - погана ідея. Гендерна рівність забезпечує рівний розвиток прав та можливостей обох статей.
Раджу звернути увагу на збірку та відкрити для себе нові імена, а ютюб канал '"Шалені авторки" стане надійним провідником у неймовірний світ літератури.