Уявіть собі спекотний літній день. Блискавку, яка розтинає навпіл нічне небо. Аромат повітря після грози. Будинок, в якому вже 30 років мешкає привид. Паб, де подають смачну картоплю, яєшню, грибочки приправлені отрутою. І все це на фоні маленького німецького селища 2005 року.
⠀
Кет - 33 роки. Вона акторка.
Ноа - 16 років. Вона донька Кет.
Гілберту 52 роки - він друг сім'ї.
⠀
Втрьох вони покидають Берлін та переїжджають на літо у село. В перший же день Ноа знайомиться з Девідом - місцевим хлопчиною, який допомогає їм з ремонтами і, за допомогою спіритичної дошки, на їхній зв'язок виходить дівчина, яку вбили в цьому будинку, 30 років тому назад.
⠀
Елізу прозвали Білосніжкою через неймовірну красу, вугільного кольору волосся та білосніжну шкіру. Хто посмів вбити цю красуню на її 18-річчя? Кому вона перейшла дорогу?
⠀
Ноа з Девідом намагаються вияснити, що трапилось з дівчиною, проте вона їм не довіряє, а все селище мовчить, як тільки но заходить мова про Елізу. Вони твердять, що вона зникла, бо немає тіла, а значить і немає діла. Натомість є привид, який не може відійти у потойбіччя, і є вбивця, який вільно розгулює вуличками селища. Проте хто він?
⠀
Неймовірна історія від якої просто неможливо відірватись. Сварки, таємниці та напруга так і зводять з розуму. Страшно не було, проте моментами було досить моторошно.
Скажу чесно – я не вгадала із вбивцею. Спойлерів тут не буде, тому можете не хвилюватися. Скажу тільки, що все було більш закручено, ніж я собі уявляла на середині книги.
«Шепіт» – це підліткова книга, тому дорослим деякі моменти можуть здаватися трішки банальними. Але я люблю психологічні романи, тому вирішила дати цій книзі шанс. І це було правильне рішення!
Вона дійсно тримає у напрузі, хочеться розгадати загадку та дізнатися, що насправді трапилося 30 років тому у цьому зловісному будинку.
До речі, українською перекладено ще дві книги Ізабель Абеді. Вони теж є у мене, тому найближчим часом читатиму та ділитимуся відгуками.
• Довіритися іншій людині – це така гра, у якій ти або все втратиш, або виграєш. Інший – це завжди супротивник, і саме так треба ставитися до нього. Жоден гравець не розкриває свої карти. Він тримає їх в руках і обирає, чим походити спочатку, а що притримати до кінця.