Я не знаю, чому саме так сталось, але у мене до цієї серії окрема любов, окреме місце в серці. І я дійсно не розумію чому так, бо мені не зривало від неї дах, як це було з тією ж «Небовисю» Брендона Сандерсона. Але все одно - я обожнюю цю серію, і мені дуже-дуже шкода, що вона настільки недооцінена на нашому ринку. Її чомусь просто не беруть читати. Але ті, хто все ж таки наважився - максимально задоволені історією.
Я не зможу написати детальний відгук, як зазвичай, бо це вже третя книга серії, і я боюсь ненароком щось заспойлерити. Але деякими речами все ж хочу поділитися:
💛 Я люблю цю книгу за унікальність . Тут багато моментів, у світоустрою, устрою магії, які я ніколи раніше не зустрічала в інших книжках - і вони дійсно цікаві.
💛 Я люблю її за те, що головний герой, на відміну від багатьох фентезійних історій - не має найсильніших здібностей, не отримав найкращого дракона, який просто впав з неба, не є секретним ключем до рятування або погибелі світу. Ні! Він звичайний. Він - трудяга. І все, що має - здобув власною працею, прагненням, впертістю й силою волі.
💛 Я люблю цю книгу за Рейчиса. Я прочитала понад 200 книг, але Рейчис - досі мій найулюбленіший персонаж. І навряд чи це колись зміниться.
💛 Я люблю цю серію за те, як розвивається світ. З кожною книгою ми дізнаємось щось нове - але це не виглядає хаотично чи надуманим. Навпаки: усе логічно перетікає одне з одного. Я ніби дивлюсь серіал, у якому далі може статись що завгодно - але я знаю, що це точно буде цікаво.
💛 Я люблю цю історію за те, як вона показує дорослішання героя. Обожнюю, коли 17-річного хлопця показують справді 17-річним: він може плакати, може боятись вперше поцілувати дівчину, може помилятись - але він вчиться. Не завжди з першого разу, але він намагається.
📖☀️Якщо ви любите фентезі з душею, гумором, класним розвитком персонажів і нестандартними рішеннями - серію «Творець заклинань» варто прочитати. Особливо якщо вам хочеться чогось іншого, не схожого мільйон таких популярних, але таких одноманітних фентезі історій.
🖤 А для мене це любов. І так, я трохи сумую кожного разу, коли читачі не дають цій історії шансу 🥲