Шрам
Про книжку «Шрам»
Продовження химерного й карколомного роману «Вокзал на вулиці Відчаю», що здобув чимало визначних жанрових нагород
На борту величезного морського судна групу в'язнів і рабів перевозять до нової колонії. До них приєднуються мандрівники, у кожного з яких є причина для втечі з міста. Серед них – Белліс Колдвин, чиї послуги перекладачки дають їй змогу врятуватися від жахливого покарання.
Для Белліси план зрозумілий: жити в новій колонії, доки не стане безпечно повертатися додому. Але корабель потрапляє в облогу піратів, старших офіцерів страчують без суду і слідства, а пасажирів, що вижили, привозять до Армади – міста, збудованого з корпусів піратських кораблів, плавучої, безводної маси, якою керує химерна дуальність, на ім'я Коханці. На Армаді всі мають роботу, і навіть Пороблені живуть нарівні з людьми. Але ніхто не може піти звідси.
Самотня й озлоблена у своєму полоні, Белліс знає, що проявити незгоду – це смертний вирок. Натомість вона мусить потайки шукати інформацію про плани Армади. Відповідь лежить у темних, аморфних формах, що непомітно плавають на багато миль під водою – страхітливі істоти з особливою, моторошною місією.
Чому варто прочитати книжку «Шрам»?
- Роман отримав премії Locus Award for Best Fantasy Novel та British Fantasy Award for Best Novel, а також був номінований на низку інших престижних фантастичних нагород.
- Винахідлива фантастична книга з абсолютно унікальною світобудовою та оригінальними персонажами.
- Інтригуючий роман, який й продовжує оповідь у тому карколомному всесвіті, вигаданому у «Вокзал на вулиці Відчаю».
Про автора:
Чайна М'євіль – британський письменник, автор бестселерів за версією New York Times, художньої та науково-популярної літератури. У 2015 році його обрали членом Королівського літературного товариства, а у 2018 році він отримав стипендію Гуґґенхайма за художню літературу. Його твори були відзначені різними преміями, зокрема премією Артура Кларка, Всесвітньою премією фентезі, премією Hugo та Британською премією наукової фантастики. Раніше він був доцентом кафедри художнього письма у Ворвікському університеті, почесним науковим співробітником Школи права в Біркбеку Лондонського університету та письменником-резидентом Університету Рузвельта в Чикаго, штат Іллінойс. Він є одним із засновників та редакторів журналу Salvage.