Автор-художник добре знає, які деталі вихопити із дитячого життя, щоб це сподобалось читачам. Наприклад, центральний предмет історії – самокат. Достатньо вийти надвір і поглянути, чим займаються діти, щоб зрозуміти, що з самокатом автор влучив у яблучко – це зараз популярна забава. Та й локації намальовані такі знайомі і близькі дитині – дитячий майданчик, парк, пісочниця. В цій історії кожен малюк почуватиметься комфортно, як на своєму рідному подвір’ї.
Аксель Шеффлер славиться своїм гумором – і тут цю роль на себе взяла намальована жабка, яка кожній є майже на сторіночці і це весело - шукати її.
Бешкетність в книзі поєднується із добротою і турботою. Мишка Шуня надто захопилася, взяла без дозволу самокат, бо їй дуже кортіло спробувати покататися. Але це призвело до маленької аварії і розбитого коліна, яке дуже мило полікував Шусть за допомогою лейкопластиря. Книжечка радує, веселить і вчить пробачати та дружити.