Англійська приватна школа для дівчаток. Таке собі тихе миле місце де з ваших доньок індивідуальностей виліплять, щось середнє похідне для прийнятного заміжжя. Звісно якщо вони не будуть при цьому противитись, ну і з нюансом, що ніхто в процесі не помре. Особливо якщо в засвіти відійде директриса і її брат. Що робити шістьом ученицям, коли повертатись додому не хочеться нікому та й повідомляти про злочин теж? Правильно, закопати трупи в садку і посадити зверху вишню. Проте Всесвіт має на все свої плани, і починає по трохи знущатись з молодих панянок, які лавіруючи поміж констеблем та залицальниками директриси, намагаються самостійно розплутати справу. Але чи вдасться їм це і чи ніхто більше не помре в процесі розслідування?
Але в реальності дівчаток віддали жити до незнайомої жінки, щоб просто їх здихатися.
Самі дівчатка дуже раді були вибратися з дому, де їх не любили та не сприймали. Хай навіть і в цей похмурий дім-школу, де вони кожного дня потерпають від жахливого ставлення своєї наставниці та її неприємного брата.
І от, зненацька, під час вечері і наставниця, і її брат помирають. Вони їли вишукану вечерю, яка виявилася для них останньою. Тоді як вихованиці школи їли дуже скромну вечерю, і тепер залишилися в домі, де є два трупи.
І в дівчаток є два варіанти - повідомити зовнішньому світу, що їхня наставниця мертва, і в результаті відправитися додому, попрощатися зі своїм злагодженим життям з подругами, а можливо навіть бути звинуваченими у вбивстві.
Або заховати трупи, і вдавати, що все ок.
Дівчатка вирішують прикопати тіла померлих в саду.
Але що б вони не робили, було таке відчуття, що всесвіт з них насміхається і всіма силами намагається викрити злочин, який стався в домі.
Книга дуже кумедна та мила.
Я до останнього не могла розгадати, хто ж вчинив вбивство.
Дуже раджу.