Господарі — Ніна та Ендрю — на перший погляд здаються типовими персонажами: стервозна господиня, вередлива розбалувана донька і неймовірно вродливий, уважний і багатий бізнесмен-господар.
Міллі стикається з проблемним характером Ніни, у якої змінюється настрій за секунду. Може у Ніни роздвоєння особистості? Але Міллі не може втратити цю роботу, тож мусить терпіти усі вибрики.
Ніби з антогоністами в цій історії все зрозуміло на початку, так?
Однак перша частина книги не змогла мене обманути. Я здогадувалася про більшість поворотів сюжету і, хоча вони не викликали у мене шоку, як у більшості читачів, та книга все ж тримала мою увагу до кінця. Фріда Макфедден майстерно веде читача через вихор подій з шаленим темпом і короткими розділами, які додають динаміки та тримають у напрузі. Хоча сюжет здається знайомим, авторка вміло додає свої гачки та несподівані повороти, які освіжають історію.
Як на мене, такі книги потрібні для підтримки читацького тонусу, щоб нагадати собі, що ти ще огого і егегей: здатна прочитати книгу за вихідні (чи навіть один) і передбачити більшу частину сюжету.
Я не часто читаю книги за день. Це саме така книга.
Після дострокового звільнення з вʼязниці, Міллі дуже тяжко знайти роботу.
Але дівчині щастить.
Її беруть помічницею по дому в багату сімʼю, з величезним будинком та високою оплатою.
Жінка не може повірити своєму щастю.
Але захват дуже швидко вщухає, коли вона розуміє, що її нова хазяйка з головою не дружить, а її донька - маленьке втілення зла.
Але Міллі не може втратити цю роботу, бо за це їй світить скасування умовного терміну.
Тому жінка терпить всі дивні зміни настрою своєї господині та знущань її доньки. Добре що хоть господар будинку ставиться до неї, як до людини.
Починалося все як «Загадкова кімната», плавно перепливло все в «За закритими дверима», а завершилося як «Трон зі скла».
Від першої половини книги дуже бомбило, бо ти не розумієш що не так. А щось явно було не так.
Середина, де уже зрозуміло що не так, дуже злила. Бо це жах.
А від фіналу відчувається полегшення.
Ну що ж, чекаю на наступну книгу про «пригоди» Міллі.
Багата сімейка бере собі в служницю дівчину з кримінальним минулим, але, як виявляється, хазяйка така противнюча, що навіть маючи кримінальне минуле, важко її терпіти і виконувати всі забаганки. А потрібно і прибирати величезний будинок, і готувати їсти, і дивитись за дитиною, ще й терпіти весь час гноблення від господині будинку. Десь по середині книжки, була велика неприязнь до цієї служниці, бо її поведінка виглядає дуже не гарною по відношенню до сім'ї, а її мрії про життя в цьому будинку назавжди, тим паче, але, як виявиться надалі, їй за свої думки і дії доведеться поплатитись. Без спойлерів)
Книжка читається швидко і легко, а події в ній – про захист себе як від фізичного насилля так і від морального тиску – це дуже важлива тема, яка досить часто піднімається в суспільстві в наш час і про яку вже написано багато книг, але всеодно тема дуже важлива.