Це мила, наївна і з дрібкою магії книга. Вона про мрії і їх досягнення. Коли ти знаходишся в правильному місті, в правильний час, то все виходить так як треба.
Мені сподобалась магічна присутність Ольги Франко і її допомога Варі стати на правильний шлях. Бо як часто буває, ми хочемо зовсім не того, що робить нас щасливими. Її влучні вислови актуальні в нашому сьогоденні. Саме через пані Франкову авторка передала важливі істини і правильне відношення до нашої кулінарної спадщини. Нажаль, ми звикли применшувати важливість того, що маємо. Книга має додаток, де розміщені рецепти про які згадується в історії, і вони досить цікаві.
Варя амбітна, цілеспрямована дівчина. Але в книзі її поведінка досить дивна, йдучи до своєї мети вона бачить лише свої потреби. Як на мене, це егоїстично.
Любовна лінія в книзі слабенька, ну не вірю я в " від ненависті до кохання" за пару днів.
Про нереалістичні події можна писати довго, але в цілому історія непогана. І якщо я правильно зрозуміла, то вона ще буде мати продовження.
P.S. Будьте готові, що вам захочеться готувати.
Попри свої рожеві окуляри, віру в дрімборди та афірмації, вона все ж зважується вирушити до великого міста, в нашому випадку – до Львова, і почати втілювати свою мрію.
Це з одного боку мила й наївна історія по сучасну попелюшку, яка йде крізь терни до зірок. Та з іншого боку, вона може дуже дратувати саме цією безпосередністю й казковістю, якщо очікувати від неї чогось більшого, ніж легкої кіношної історії. Тож десь на третині книги я почала до неї якраз так і ставитися, як до приємного ситкому, й просто насолоджувалася приємною історією.
Тут, звісно, буде й любовна лінія, бездушні багачі й благородні прості люди, багато страв й кухонного побуту, і навіть магічна реальність.
Та найбільше мені тут сподобалася історична складова, бо було цікаво дізнатися про Ольгу-Марію Франко, про її книгу, яка була в кожній галицькій домівці в міжвоєнний час, про долю цієї жінки й наші традиції, які доводиться відкривати для себе заново.