Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога
«Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога» Івана Черненка — проза, що виростає з досвіду навчання й роботи в районній лікарні. Історії про анатомію, хімію та брак сну переходять у розповіді про зміни в операційній, пологовому відділенні й реанімації. Автор показує, які відомості доводиться збирати лікареві, коли часу на рішення мало.
«Тетрада Фало» й нічне чергування
На одному з перших чергувань Черненка в ролі лікаря швидка привозить жінку, якій потрібна невідкладна операція. Коли він спускається до приймального відділення, на годиннику одинадцята вечора. З розмови він дізнається про тетраду Фало, вроджену ваду серця. У пацієнтки немає попередніх медичних документів, а в районі немає фахівця, який робив би УЗД серця. Черненко докладно відтворює, про що запитував у приймальному відділенні. Коли він іде по посібник з анестезіології, на сходах його перехоплює гінекологиня. Зміна продовжується, поки лікар іще намагається зібрати потрібні відомості.
Робочі розмови в районній лікарні
У нотатках Черненко переносить увагу між реанімацією, операційною й пологовим відділенням. У кожному з них має значення, хто знає стан пацієнта, хто може допомогти й яке обладнання є під рукою. Автор передає це через діалоги й внутрішні коментарі. В епізоді з нічного чергування звичайне запитання про останній прийом їжі дає йому привід пояснити, чому ця побутова подробиця важлива саме в роботі анестезіолога.
Цей випуск вийшов у м’якій обкладинці. Окремо в каталозі є тверде перевидання «Сміх у кінці тунелю».