Відгуки і рецензії читачів
31.10.2026
Проблема як раз в тому, що ніхто нікого так і не питав, і було зовсім не смішно.
Повелась я на обкладинку і обіцянку голівудської романтики з нотками гумору. Сказати, що очікування не виправдались, це нічого не сказати.
Десь перші 40% книги я взагалі не розуміла про що вона, але ще давала їй шанс. Однак дива не сталося.
Сюжет топчеться на місці, динаміки ніякої. Авторка кидає читача то в минуле, то в теперішнє, дражнить якоюсь таємницею, яка все змінила. Та це відбувається надто довго, нічого не зрозуміло, а коли все випливає, то вже й не треба. А сама "драма" висмоктана з пальця.
Обидва головні персонажі - ніякі. Чоловік взагалі не викликав захоплення, яке йому приписували. А жінка більше дратувала.
Їхні стосунки нудні, пласкі і не зрозуміло звідки взялися почуття, коли вони за 10 років провели одне з одним від сили три дні. Ну таке шось...
По суті, це історія про те, як двоє людей не змогли потрахатись. А через 10 років змогли. І йшли до цього 400 нудних сторінок переливання з пустого в порожнє, щоб нарешті зробити це на останніх 20-ти. І все одно це стало рідкісним випадком, коли я прогорнула еротичну сцену, бо було просто не цікаво.
Ще й переклад місцями якийсь кострубатий, що впливало на сприйняття тексту.
Єдине, що сподобалось, це цікавий авторський прийом поєднувати події сюжету із вставками уривків статтей, постів з блогів, показуючи історію ніби збоку, а потім пояснюючи, як було насправді.
Повелась я на обкладинку і обіцянку голівудської романтики з нотками гумору. Сказати, що очікування не виправдались, це нічого не сказати.
Десь перші 40% книги я взагалі не розуміла про що вона, але ще давала їй шанс. Однак дива не сталося.
Сюжет топчеться на місці, динаміки ніякої. Авторка кидає читача то в минуле, то в теперішнє, дражнить якоюсь таємницею, яка все змінила. Та це відбувається надто довго, нічого не зрозуміло, а коли все випливає, то вже й не треба. А сама "драма" висмоктана з пальця.
Обидва головні персонажі - ніякі. Чоловік взагалі не викликав захоплення, яке йому приписували. А жінка більше дратувала.
Їхні стосунки нудні, пласкі і не зрозуміло звідки взялися почуття, коли вони за 10 років провели одне з одним від сили три дні. Ну таке шось...
По суті, це історія про те, як двоє людей не змогли потрахатись. А через 10 років змогли. І йшли до цього 400 нудних сторінок переливання з пустого в порожнє, щоб нарешті зробити це на останніх 20-ти. І все одно це стало рідкісним випадком, коли я прогорнула еротичну сцену, бо було просто не цікаво.
Ще й переклад місцями якийсь кострубатий, що впливало на сприйняття тексту.
Єдине, що сподобалось, це цікавий авторський прийом поєднувати події сюжету із вставками уривків статтей, постів з блогів, показуючи історію ніби збоку, а потім пояснюючи, як було насправді.
14.09.2025
По анотації та обкладинці в мене були інші очікування від книги , я думала що це буде ромком. Очікувала веселу та романтичну історію , а отримала зовсім інше . Мене взагалі не захопила ця любовна історія , точніше вона мені навіть більше не про любов , а про бажання близькості . Авторка нам дає декілька днів їх знайомства , а потім продовження через 10 років . Ці 10 років у них було своє життя , свої проблеми . Якщо ви думаєте , що в книжці детально про їх життя окремо , то тут теж не вгадали . Ця книга це інтервʼю, інтервʼю і ще раз інтервʼю , а між ними трохи кохання , дружби та життя . Якщо наприклад в «Сім чоловіків Евелін Гʼюго» інтервʼю нам повністю відкриває героїню , то тут на мою думку вони поверхневі . Все крутиться навколо ролі Гейба в фільмі , його невдачах і плітках , все це різними словами , але сенс закладений один . Десь з 400-х сторінок, я думаю 300 точно були про інтервʼю, яке брала у нього Чані . Мені було відверто нудно , я люблю більш динамічні сюжети , глибокі історії кохання . Я не люблю коли люди створюють собі проблеми на рівному місці , вони могли б бути разом ще 10 років тому , а в результаті ні з чого створили драму
27.05.2025
Романтична історія про кохання між відомим актором та журналісткою, що бере в нього інтерв'ю.
Чесно, я трохи розчарована. Було нудно. По суті, всі 432 сторінки - це два вихідних з різницею в десять років. Так, вони насичені подіями, але, все одно — це можна було б добряче скоротити.
Молодий відомий актор, мрія жінок, отримує роль Джеймса Бонда на яку, як вважають критики, він не заслуговує. Тож молоду й перспективну журналістку Чані наймають, щоб вона написала статтю про Гейба Паркера, яка зробить цей вибір очевидним. На вихідні Чані занурюється у вир голлівудського життя — кінопрем'єри, вечірки зі знаменитостями і чоловік, від якого вона мліє.
За 10 років Чані знову писатиме статтю про Гейба, який лікувався від залежності...
І ось тут основна проблема довжиною в 10 років — люди не вміють розмовляти ротом. Абсолютно. Обидва. Ніхто нічого не сказав, але кожен подумав щось своє, образився, і от маємо два нещасливі одруження та розлучення. Пройшло десять років, ніби й всі стали дорослішими, але в цьому плані нічого не змінилося — образи, недосказанність. Це часто буває в ромкомах, але тут аж занадто — я в принципі не побачила в їх стосунках проблеми, а ще й такої, щоб розтягнути на десять років — і поготів...
Що ж сподобалося? Мені подобаються вставки з різних журнальних статей, згадки про голлівудські вечірки, закулісся цього світу. Ще тут є класний цуцик. І Оллі, друг Гейба, відомий актор, от його проблеми реальні і це цікаво. А ще тут опис класної книгарні. І одна гаряча сцена.
Я не скажу, що історія якась зовсім погана, але от саме мене вона не зачепила, на жаль.
Чесно, я трохи розчарована. Було нудно. По суті, всі 432 сторінки - це два вихідних з різницею в десять років. Так, вони насичені подіями, але, все одно — це можна було б добряче скоротити.
Молодий відомий актор, мрія жінок, отримує роль Джеймса Бонда на яку, як вважають критики, він не заслуговує. Тож молоду й перспективну журналістку Чані наймають, щоб вона написала статтю про Гейба Паркера, яка зробить цей вибір очевидним. На вихідні Чані занурюється у вир голлівудського життя — кінопрем'єри, вечірки зі знаменитостями і чоловік, від якого вона мліє.
За 10 років Чані знову писатиме статтю про Гейба, який лікувався від залежності...
І ось тут основна проблема довжиною в 10 років — люди не вміють розмовляти ротом. Абсолютно. Обидва. Ніхто нічого не сказав, але кожен подумав щось своє, образився, і от маємо два нещасливі одруження та розлучення. Пройшло десять років, ніби й всі стали дорослішими, але в цьому плані нічого не змінилося — образи, недосказанність. Це часто буває в ромкомах, але тут аж занадто — я в принципі не побачила в їх стосунках проблеми, а ще й такої, щоб розтягнути на десять років — і поготів...
Що ж сподобалося? Мені подобаються вставки з різних журнальних статей, згадки про голлівудські вечірки, закулісся цього світу. Ще тут є класний цуцик. І Оллі, друг Гейба, відомий актор, от його проблеми реальні і це цікаво. А ще тут опис класної книгарні. І одна гаряча сцена.
Я не скажу, що історія якась зовсім погана, але от саме мене вона не зачепила, на жаль.
03.12.2024
Очікувала, що те буде затишний і смішний ромком, а вийшла якась нудна недо-драма. Розповідь відбувається в декількох часових проміжках: “тоді” - коли молода письменниця Чані бере інтерв'ю у кінозірки Гейба Паркера, американця, якому дісталась роль нового Джеймса Бонда, і “зараз” - 10 років потому, коли Чані і Гейб зустрічаються знову. Це інтверью десятирічної давності вплинуло на кар'єру Чані і Гейба. Чані стала відомою письменницею, бо вона написала своє враження від вікенду с Гейбом, але всім було цікаво, чи переспала вона з ним тоді. Гейб після цього інтерв'ю отримав прихильність глядачів і критиків, але все одно його кар'єра склалась не дуже. І тепер, 10 років потому, вони отримують новий шанс зустрітися і прояснити, що ж між ними відбувалось.
Хоч книга добре написана, і були цитати, які я собі виділяла, але чогось мені було не цікаво її читати. Тут був троп про кохання з зіркою, але мені більше подобається як його використовують в книгах “Романтична комедія” і “Нора змінює сценарій”.
До речі, після цієї книги захотіла подивитись фільм “Філадельфійська історія”.
Також мені здалось, що назва перекладена не вірно, бо в оригінали англійською “Funny you should ask” немає особи, тому не зрозуміло, хто кого спитав. І мені здається, що було б точніе “Смішно, що ти спитала”, бо в книзі були питтання від Чані до Гейба про те, що для нього успіх. А сам Гейб її особливо нічого і не питав. Ну і “funny” може означати ще “дивно”, і це також, могло би підійти, бо по тексту було що Гейб дивувався питанням Чані.
Хоч книга добре написана, і були цитати, які я собі виділяла, але чогось мені було не цікаво її читати. Тут був троп про кохання з зіркою, але мені більше подобається як його використовують в книгах “Романтична комедія” і “Нора змінює сценарій”.
До речі, після цієї книги захотіла подивитись фільм “Філадельфійська історія”.
Також мені здалось, що назва перекладена не вірно, бо в оригінали англійською “Funny you should ask” немає особи, тому не зрозуміло, хто кого спитав. І мені здається, що було б точніе “Смішно, що ти спитала”, бо в книзі були питтання від Чані до Гейба про те, що для нього успіх. А сам Гейб її особливо нічого і не питав. Ну і “funny” може означати ще “дивно”, і це також, могло би підійти, бо по тексту було що Гейб дивувався питанням Чані.