Собор

Складний та багатошаровий роман про соціальні та національні істини, що дозволяють нам залишатися людьми

Роман «Собор» критики називають «романом-застереженням» не просто так, адже те, що відбувається на його сторінках, є наболілою проблемою й донині — це руйнація культурної спадщини. На прикладі одного собору Олесь Гончар показує, який занепад суспільних та національних істин відбувається, якщо ми паплюжимо та руйнуємо пам’ятки, які зберігають пам’ять про українську історію та наших предків. А собор, своєю чергою, несе в собі настільки сильний та таємний сенс, що стає тут заледве не головним героєм, який стає свідком дій різних за моральними орієнтирами персонажів та загального сюжету, що змушує замислюватися та діяти.

Чому варто прочитати книжку «Собор»?

• Роман, в якому йдеться про важливість збереження культурної спадщини, що й донині є надзвичайно актуальним та наболілим.
• Філософська історія про істини, яких має дотримуватися людина, аби не прийти до знищення та руйнування своєї цивілізації.
• Багатошаровий роман, в якому кожен з розділів розповідає про одного з героїв, що дозволяє поглянути на сюжет з різних поглядів.
• Твір, що дуже довго заборонявся радянською владою, як «пронизаний націоналістичними ідеями».

Про автора:

Олесь Гончар (3 квітня 1918 — 14 липня 1995) — український письменник, прозаїк, літературний критик, політичний та громадський діяч. Ексголова правління Спілки українських письменників та один із засновників Українського фонду культури.