Собор потопельників
«Собор потопельників» Натана Баллінгруда — повість космічного й тілесного горору, друга частина «Місячної готичної трилогії». Після експерименту в Барроуфілдському санаторії одна частина Чарлі Дюшана залишається на Місяці, а друга потрапляє на Іо, супутник Юпітера. Там Чарлі опиняється в напівзатопленому кораблі, збудованому як собор. У ньому оселилася істота, здатна керувати потонулими членами екіпажу. Поки Чарлі намагається зрозуміти її наміри, на Землі Меґґі Добраніч шукає можливість повернути його.
Розділена свідомість Чарлі та корабель-собор на Іо
Ще перед польотом доктор Калл налагоджує зв’язок із Чарлі через апаратуру, яка передає відчуття та виводить слова на папір. Чарлі не може відповісти вголос, хоча лікар бачить, що зв’язок працює. У дорозі стирається межа між сном і неспанням. Чарлі згадує Бруклін, сестру й людей, які колись узяли його до своєї банди, але частини минулого випадають. Так експеримент набуває особистого змісту: лікар отримує запис, а Чарлі мусить сам зібрати зі спогадів уявлення про те, ким був.
На Іо до цього додається інший спосіб існування. Затоплений собор населяють загиблі астронавти, якими керує велетенська багатоніжка на прізвисько Єпископ. Корабель колись перевозив людей, а тепер дає притулок істоті, що може розпоряджатися їхніми тілами. У цій лінії Баллінгруд поєднує технічні подробиці космічного польоту з образом собору, де обрядові ролі продовжують існувати після загибелі екіпажу. Іо розширює задум першої повісті за межі санаторію, а питання влади над тілом лишається в центрі.
Бруклінська лінія і порядок «Місячної готичної трилогії»
На Землі в Меґґі Добраніч власна боротьба. Як очільниця бруклінської банди вона протистоїть сицилійській мафії й водночас переховує доктора Калла. Вона сподівається, що його досвід допоможе дістатися до Чарлі. Потреба покладатися на людину, яка розділила його свідомість, робить цей союз хитким ще до будь-якої подорожі. Бруклінська лінія працює за правилами кримінальної історії, де важать старі борги, довіра й ризик для банди, а відстань між людьми тепер вимірюється мільйонами кілометрів.
Почати варто зі «Склепу Місячного Павука». Там з’являються санаторій, доктор Калл і місячний шовк, тож у другій повісті Баллінгруд може відразу перейти до наслідків попередніх дослідів. «Собор потопельників» підійде читачам, яким у космічному горорі цікаві і моторошна біологія, і те, як вона зачіпає пам’ять та близькість. Зокрема, те, що для Калла є дослідом, для Меґґі лишається спробою повернути конкретну людину.