Собор потопельників

«Собор потопельників» — химерний космічний горор, у якому гангстерський Бруклін 1920-х стикається з місячними павуками, експериментами над людським мозком і кошмаром, що причаївся на супутнику Юпітера. Після подій у Барроуфілдському санаторії свідомість Чарлі Дюшана буквально розділена навпіл: одна її частина прямує до Іо, тоді як друга залишається на Місяці в понівеченому тілі, зараженому яйцями павуків. Тим часом на Землі Меґґі Добраніч відмовляється змиритися з його втратою й шукає спосіб повернути людину, яку кохає, навіть якщо для цього доведеться скористатися наукою, що вже одного разу обернулася катастрофою.

Друга частина «Місячної готичної трилогії» та продовження повісті «Склеп Місячного Павука». Автор розширює створений раніше світ: тепер дія виходить далеко за межі місячного санаторію й охоплює Землю, Місяць та Іо. Ретрофутуристична наукова фантастика переплітається тут із нуаром, тілесним і космічним жахом, а фантастичні технології нагадують моторошні ритуали. У центрі залишається дуже людське питання: якщо тіло, пам’ять і свідомість можна розділити, що саме робить людину собою?

Для кого ця книга?

• Повість насамперед підійде читачам, які вже знайомі зі «Склепом Місячного Павука», адже продовження одразу розвиває події першої частини й майже не витрачає часу на повторне пояснення світу.
• Вона зацікавить шанувальників космічного та тілесного горору, weird fiction, ретрофутуристичної фантастики, готики й історій, де химерна біологія важлива не менше за психологію персонажів.

Це продовження розширює місячну готику далеко за межі санаторію й показує світ, де людство вже вийшло до інших планет, але принесло із собою старі страхи, жадобу, віру та любов. Якщо приваблюють історії з моторошною красою, незвичайними істотами, змінами тіла й питаннями про те, де проходить межа людського, подорож до затопленого собору на Іо стане тривожним і виразним наступним кроком цієї трилогії.