Сьогодні ми намалюємо смерть

Тавро геноциду, яке неможливо стерти

Руанда. 6 квітня 1994 року. У країні, десятиліттями розділеній між двох ворожих народів, тутсі та хуту, в авіакатастрофі гине глава держави. Хуту впевнені, що у всьому винні тутсі. Через декілька годин після загибелі президента починається одна з найбільш кривавих сторінок новітньої історії: геноцид, під час якого впродовж 100 днів було вбито мільйон людей. Різанині не змогли запобігти ні миротворча місія ООН, ні католицька церква. Світ не втрутився. Міжнародні ЗМІ довго ігнорували кровопролитну трагедію такої крихітної країни в Африці. Ті, хто вижив, і сьогодні намагаються впоратися з травмою. Войцех Тохман неодноразово повертався до Руанди, щоб зрозуміти, як після того, що сталося, взагалі можливе спільне життя в таких умовах. Він розмовляв із тими, хто вижив, зі свідками та катами.

Книга «Сьогодні ми намалюємо смерть» — це пронизливе свідчення цих зустрічей, з якого неминуче виникає питання: чи всі ми забруднені цією кров'ю?

Чому варто прочитати книжку «Сьогодні ми намалюємо смерть»?

• Пронизлива репортерська розповідь Войцеха Тохмана про зло і страждання. Автор зізнається, що хоче, аби люди, які прочитають книгу, запитували себе, чому вони це читають, чому це їх стосується.
• «Книга хапає читача за горло і залізними лещатами веде до останньої сторінки. Не відводьте очей, дивіться: такою є людина» (Маґдалена Ґроховська, «Gazeta Wyborcza»).
• «Книга Тохмана відтворює події з часів жаху, про які ніхто не може говорити спокійно. Це зроблено майстерно, сухість викладу подій — віртуозна, ніби без емоцій, бо жодна з них не буде співмірною» (Галина Бортновська, «Tygodnik Powszechny»).

Про автора:

Войцех Тохман (Wojciech Tochman ) — польський журналіст, один із лідерів польської школи літературного репортажу. Автор і ведучий телевізійної програми Ktokolwiek widzial, ktokolwiek wie у 1996-2002 роках. Засновник і волонтер асоціації ITAKA, яка спеціалізується на пошуку зниклих безвісти та підтримці їхніх сімей.