Солодка крамничка другого шансу
Роман про кохання «Солодка крамничка другого шансу»
Починати все спочатку ще ніколи не було так смачно!
Інколи речі не ламаються. Вони просто стають на свої місця.
Все, про що так мріяла Голлі — успішна кар’єра, кохання і власний будинок, — зруйновано зрадою. І лише випадкова ідея відновити стареньку крамницю солодощів, про яку залишилось так багато теплих спогадів, стає можливістю розпочати нове життя. Але навіть серед цукерок, льодяників і шоколаду не все так просто: крамничка руйнується, а місцеві бюрократи й забудовники жадібно потирають долоні. Чи зможе Голлі уникнути закриття крамнички? І чи знайдеться в її серці місце не лише для солодощів, а й для кохання?
Обережно! «Солодка крамничка другого шансу», наповнена докладними описами солодощів, змушує повірити, що за найкращі речі в житті дійсно варто боротися. І мова зараз не про шоколад.
Чому варто прочитати книжку «Солодка крамничка другого шансу»?
- Сповнена сміху, романтики та затишного сільського життя, «Солодка крамничка другого шансу» змушує повірити, що за найкращі речі в житті дійсно варто боротися.
- Обережно! Книжка наповнена докладними описами цукерок і солодощів, і через це вам неодмінно захочеться з'їсти багато солоденького.
- Для шанувальників «Квартира на двох» Бет О'Лірі, «Пляжне чтиво» Емілі Генрі і «Книгареньки щастя» Дженні Колґан.
- Перший том нової серії, який складається з дев'яти книг.
Про авторку:
Ханна Лінн — англійська письменниця. П'ятнадцять років працювала вчителькою фізики у Великій Британії, а потім у Таїланді, Малайзії, Австрії та Йорданії. Саме в цей час, натхненна молодими людьми, яких навчала, почала писати короткі оповідання для дітей, а згодом і художню літературу для дорослих. Її перший історичний роман Athena's Child отримав золоту медаль на премії Independent Publishers Awards у 2020 році.
Цитати:
Тоді як інші батьки дарували своїм діткам на день народження модні іграшки і шикарних ляльок, Голлі отримувала кулінарні книги, часто із загнутими кутиками, з плямами, що свідчило про наміри їхнього попереднього власника спробувати втілити свої кухарські фантазії. Зранку в день свого народження, розпакувавши всі подарунки, вона просила батьків приготувати їй щось смачненьке до свята (зазвичай щось солодке), і мама з татом, хай як скрутно в них було з фінансами, завжди примудрялися зібрати всі потрібні інгредієнти: стручки ванілі, темний шоколад, подвійні вершки — та що завгодно. Лише у двадцять років до неї дійшло, що саме після таких святкувань родина була змушена тугіше затягнути паски: протягом кількох тижнів вони харчувалися сочевичним супом або грінками по‑валлійськи, приготованими з домашнього хліба та тонких, немов папір, шматочків сиру...
— Голлі, люба, немає нічого поганого в тому, щоб ризикувати. Якщо хочеш це зробити, ти маєш трохи відпустити ситуацію. Доведеться довіряти іншим людям. І тобі потрібно навчитися довіряти собі, якщо хочеш зберегти свою мрію.
Щойно жінка вийшла з крамниці, Голлі перевернула табличку на дверях на «Зачинено» і побігла нагору шукати дошку. На щастя, у коморі розміром із кімнату Гаррі Поттера під сходами було не так уже і багато місць, де можна сховати речі. Після хвилинного повзання на колінах дівчина витягла з‑під шафи дошку в дерев’яній рамці. Під нігті забилося павутиння та пилинки, але навіть увесь бруд світу не зміг би стерти усмішку з її обличчя. Це має бути весело!
Голлі протерла дошку вологою ганчіркою, знайшла крейду в шухляді біля каси та взялася до роботи. Безперечно, малювати було в рази приємніше, ніж цілими днями набирати цифри на комп’ютері.
«Які приховані спогади ти знайдеш усередині?» — написала вона. Дівчина не була чемпіонкою світу з каліграфії, але літери в неї виходили чіткі і рівномірні. Навіть якщо це приведе лише на одного покупця більше, воно того варте.
Це не та казка, яку ти собі уявляла, але ніщо в житті не буває казкою. Пам’ятай, трава не зеленіша на іншому боці. Вона зеленіша там, де ти вирішиш її полити.