Герої незвичайні, яскраві, іноді поводять себе, як діти, але це робить їх справжніми, змушує хвилюватися, співпереживати, радіти, або сумувати разом з ними, приймати рішення, які суперечать вихованню...
Такий герой, як "батько" Лілі, який виявився дядьком, викликав у мене суперечливі враження. З одного боку, я поважаю його, адже після сімейної трагедії не покинув дівчину, підняв на ноги, не дозволив втратити себе,зробив із дівчини зірку. А з іншого - постійно брехав, пічкав таблетками, посадив її як пташку у "золоту клітку", і як виявилося, переслідував тільки власні інтереси збагачення за рахунок таланту дівчини. 🥴
Паралельно авторка розповідає про Соломію Крушельницьку та її хвору сестричку Нюсю. Нюся теж має талант - пише вірші, трішки дивні, але глибокі і щирі. А розповідь про Соломію буквально переносила в ті часи слави зірки. Між героїнями жіночої статі відчувається тонкий звʼязок , адже їх повʼязує найголовніше - талант !
Події відбуваються в Нормандії та Україні. Авторка створює певний контраст, адже спектоне літо Нормандії відображає внутрішній спокій героїні, відчуття безпеки, насолоду від мальовничих краєвидів. В той час, як в Україні холодна зима, початок війни - це як відображення постійної тривоги Лілі, відчуття замкнутості, страху, болю, боротьба за своє я. На перший погляд - це дві реальності, але між ними тягнеться нитка людських історій, які не мають кордонів.👍