Список Шиндлера

«Список Шиндлера» Томаса Кініллі — документальний роман про Оскара Шиндлера, німецького підприємця, який під час Голокосту допоміг урятувати понад тисячу євреїв. У Кракові, окупованому нацистами, він починає з виробництва емальованого посуду й користується можливостями, які йому дають війна та зв’язки. Коли працівникам загрожують депортація і смерть, Шиндлер використовує ті самі зв’язки, щоб домагатися їхнього переведення та захисту. Кініллі відтворює цю історію за документами й розповідями людей, які її пережили.

Оскар Шиндлер, краківська фабрика й список робітників

Роман показує, як змінювалося становище людей, які працювали на фабриці. Спершу єврейські працівники опиняються в краківському гетто. Після його ліквідації багато хто потрапляє до Плашува, де комендантом був Амон Ґет. Статус підприємства, що працює на потреби війни, дає Шиндлерові підставу вимагати, щоб його робітників залишили на виробництві. У книжці видно, як у системі примусової праці навіть адміністративне рішення про те, куди людину переведуть, могло визначити, чи вона виживе.

Коли в 1944 році Шиндлер переносить виробництво до Брюннліца, імена людей, призначених для переведення, вносять до списків. У романі за цими записами стоять конкретні люди й спроби вберегти їх під час транспортування. Поруч з Оскаром Кініллі показує Емілію Шиндлер, яка допомагала піклуватися про в’язнів у Брюннліці. Завдяки цим епізодам порятунок видно як низку дій, від переговорів про переведення до пошуку їжі й догляду за людьми вже на новому місці.

Як Томас Кініллі написав документальний роман «Список Шиндлера»

До цієї історії Кініллі привів Леопольд Пфефферберґ, один з урятованих. Він збирав матеріали про Шиндлера й познайомив із ними письменника. Кініллі звертався до інших свідків і документів, а події виклав у формі роману. Замість зводити історію до одного погляду, автор переходить між фабрикантом, посадовцями й людьми, яким доводиться шукати спосіб залишитися живими. Для читача це можливість побачити ті самі переговори й переміщення і з боку того, хто міг вплинути на рішення, і з боку тих, чиє життя від них залежало.

Під назвою Schindler’s Ark книжка здобула Букерівську премію 1982 року, а пізніше стала основою фільму Стівена Спілберґа. Вона підійде читачам документальної прози про Голокост, яких цікавить, як історію відтворюють із записів і свідчень. Особливо багато уваги Кініллі приділяє людським рішенням за буденними на вигляд документами, дозволами на роботу, розпорядженнями про переведення й списками імен.