Список Шиндлера (КУЛЬТREAD)

«Список Шиндлера» Томаса Кініллі — документальний роман про німецького підприємця Оскара Шиндлера та євреїв, яких йому вдалося врятувати під час Голокосту. В окупованому Кракові Шиндлер керує фабрикою емальованого посуду й використовує працю єврейських робітників. Зі зростанням загрози їхньому життю фабрика стає місцем, де він намагається захистити людей, використовуючи гроші, виробничі контракти й знайомства з німецькими посадовцями.

Фабрика Оскара Шиндлера, Плашув і списки робітників

Роман показує, як зміни в окупованому місті позначаються на людях, які працюють у Шиндлера. Коли нацисти ліквідовують Краківське гетто, частину його мешканців примусово переводять до табору Плашув. Статус потрібного для фабрики працівника стає одним зі способів вибороти для людини захист. Кініллі розглядає, як Шиндлер домовляється з посадовцями й користується попитом на продукцію, щоб зберегти місця для людей, яким загрожує депортація.

Згодом фабрику переводять до Брюннліца, на територію сучасної Чехії. З цією подією пов’язані списки єврейських в’язнів, яких переводили на нове підприємство. За відомостями Музею Голокосту США, існувало кілька списків, і в їх укладанні брали участь різні люди. Роман дозволяє простежити, чому адміністративні рішення, робочі посвідчення й відомості з іменами мають тут таку вагу. Від того, як влада класифікує людину, залежить, куди її відправлять.

Зі свідчень і документів до роману «Список Шиндлера»

Кініллі зацікавився цією історією після знайомства з Леопольдом Пфефферберґом, якого врятував Шиндлер. Письменник почув про Шиндлера у 1980 році, коли зайшов до крамниці Пфефферберґа в Лос-Анджелесі. Той збирав фотографії та документи, а письменник шукав інших свідків і звіряв розповіді з матеріалами, доступними на час роботи. У книжці люди, чиї імена могли б лишитися для читача рядком у списку, мають власні історії. Завдяки їхнім свідченням можна побачити і те, що відбувається у фабричному кабінеті, і те, як рішення керівника відбиваються на житті робітників.

Кініллі складає зі свідчень послідовну оповідь і залишає місце для різних поглядів на Шиндлера. Підприємець мав вигоду від окупаційного порядку, користувався зв’язками та водночас дедалі більше ресурсів спрямовував на порятунок людей. Книжка підійде читачам історичної прози, яким цікаві конкретні способи допомоги в умовах нацистської окупації й робота автора з пам’яттю очевидців. Українське видання КСД входить до серії «КУЛЬТREAD». За книжку Кініллі здобув Букерівську премію 1982 року. Тоді її представили під назвою Schindler’s Ark, яка й досі стоїть на частині англомовних видань.