"Страхи мудреця" - це друга і наразі остання частина циклу "Хроніки убивці короля". І хочу вона і не дає навіть натяку на те, як та чому доля головного героя склалася саме так і він опинився саме там, де ми його зустріли на початку попередньої книги, історія, описана на сторінках даного тому, є дуже цікавою і вартою ознайомлення. Поетичність слова нікуди не ділася, тож читати - одна насолода, а об'єм книги дуже виріс, що теж явно не є мінусом.
Перед нами оповідь про подальші пригоди Квота, де основне місце події зміщується з магічної академії до інших країн, розширюючи географію світу. Нам розкриють дещо із того, чому в подальшому Квоута будуть вважати легендою, нам відкриють, як він став тим, ким він є, але багато чого залишиться ще на третю книгу, якої наразі немає. Історія вийшла цікавою, хоча не всі повороти сюжету мені сподобалися. Але я ніде не зустрічав настільки красивої мови, як в циклі Хроніки вбивця короля. За одне це даний цикл варто прочитати. Навіть якщо він ніколи не буде дописаний)
Повторю: навіть якщо продовження ніколи не буде написано, даний цикл вважаю одним із найкращих фентезі сучасності.
Найбільш цікавою була міфологічна складова створеного автором світу, яка розкривалася на сторінках книги.
Книга сподобається любителям красивого фентезі, а також продуманих світів та вишуканого слова.
9/10
І автор, добряче нагадавши читачу, як то воно живеться Квоуту, таки додає новизни. Головний герой бере "академвідпустку" і їде з Університету у пошуках покровителя. Отут все змінюється. Було цікаво.
Лише кілька моментів мені видались затягнутими: опис пригоди з Фелуріян і ще можна було б не так розлого показувати навчання Квоута в адемів.
Класні і загадкові інтермедії (як завжди).
Сподобалось, що Ротфусс через пригоди підіймає проблему стереотипного сприймання етносів (зокрема, зчитуються натяки на ромів). Через емоцію письменник показує, що не можна визначати цінність людини за її національністю. Та й взагалі багато проблем суспільства викриває, але без занудства.
Магія в цьому фентезі - це не просто фокуси, не легкодоступне вміння, а талант і багато праці. Зрештою, як і фінансовий успіх.
Дуже якісне, але не супердинамічне фентезі. Чекаю, доки автор допише третю частину.
У другій книзі ми маємо змогу дізнатися більше про світ, створений автором. Квоуту, через низку обставин, доводиться на деякий час залишити навчання в Університеті й вирушити на пошуки кращої долі до далекого королівства Вінтас. Звісно, ця подорож складається не так спокійно, як міг сподіватися головний герой. Перебуваючи вдалині від наставників і друзів, він дізнається про нові види чарів, досліджує звичаї й традиції інших народів та заживає собі слави таємничого чаклуна.
На відміну від першої книги, де Квоут постає перед читачами дещо наївним і недосвідченим (хоч і самовпевненим) підлітком, у другій частині головний герой поступово дорослішає і відкриває для себе поняття сексуальності. Як на мене, у книзі немає аж настільки відвертих сексуальних сцен, як у деяких любовних романах, але врахуйте, що примітка 16+ на сайті видавництва стоїть не випадково.
З іншого боку, у мене, як і в багатьох читачів, виникло логічне питання: як авторові, який планував вмістити історію Квоута у три книги, вдасться звести до купи усі сюжетні лінії? Сподіваюся, ми колись таки дізнаємося відповідь, бо поки що Патрік Ротфусс не квапиться анонсувати заключну частину…
Моя оцінка: 9/10.