⠀
Це художня біографічна, документальна, драматична проза. Адже за основу авторка взяла життя трьох відомих акторок.
⠀
Марлен Дітріх - німкеня, яка покинула свою країну під час Другої світової війни й стала популярною вже в Америці. Лені Ріфеншталь - навпаки залишалась в цей час у Німеччині й знімала фільми, в яких і була акторкою, на замовлення Гітлера. Анна-Мей Вонг - американка китайського походження, яка чужа і в Америці, і в Китаї.
⠀
Одного разу фотограф зробив світлину цих трьох зірок кіномистецтва й саме з цієї фотографії починається історія. Їхнє життя показує цілу епоху - кіноматограф тільки зароджується, акторкам доводилось зніматися в німому, чорно-білому кіно, поки воно не перетворилось на кольорове, зі звуком, а в театри почали все менше й менше ходити, надаючи перевагу цифровому телебаченню.
⠀
Марлен, Анна-Мей та Лені - це реальні постаті, навколо яких авторка розігрує історії інших людей - звичайної служниці, солдата, який допомагає режисерці, циганці, яку от-от можуть вбити, турка, який не знає, хто він. Подеколи ці герої перетягували на себе основну увагу, відтісняючи реальних персонажок.
⠀
Ця книжка однозначно буде цікава любителям кіно, адже тут багато про мистецтво, про кінозірок, про успіх і славу й про те, якими зусиллями їх можна досягнути.
⠀
Чому книжка не моя?
Авторка використовує довільний стиль написання, як я це називаю. Тобто тут немає ні лапок, ні тире, які позначають діалоги. Просто текст, добре, хоч речення розділені.
Вся історія розкидана в часі й просторі - спочатку минуле, тоді теперішнє, зараз читаємо про Марлен, а тоді перескакуємо до Анни-Мей, потім знову в минуле й так далі. На початку було важко зрозуміти, що й до чого і вловити темп, але до кінця книжки починаєш потроху вникати, стає цікавіше.
⠀
Загалом же стиль досить приємний, книжка глибока. Бо за всіма цими історіями авторка показує долі видатних людей, яким довелося жити в часи Другої світової війни. Ще одна проблема - расова дискримінація, яку ми дуже добре бачимо на прикладах Анни-Мей (відомої акторки) та Бабе (служниці). Книжка сумна й важка.
⠀
Вона не для читання на пару вечорів.