Відгуки і рецензії читачів
19.04.2024
«Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето» Джуді Баталіон – це така складна, болісна, але й водночас важлива книга.
Це документальний роман про мужніх єврейських жінок, які брали участь у створені молодіжних груп у Польщі та допомагали своєму народові боротися з нацистами. Частина з них пережила страшні знущання й стали свідками вбивств рідних їм людей. Інші – так і не побачили перемоги та загинули у жорстокому геноциді лише за те, що вони були євреями, або ж допомагали їм.
Джуді Баталіон провели велике дослідження, яке розповідає нам про найбільш відомих жінок тих часів, а саме: Реню Кукелку, Цивію Любеткін, Ружку Корчак, Фей Шульман, Зельду Трейґер та інших.
Пам'ятаю, як ще моя прабабуся розповідала мені про жахи тієї війни. Згадувала вона і євреїв, яким допомагали тоді мешканці її містечка. Навіть у свої дитячі роки мені було страшно про це думати. Але коли почала читати цю книгу, тоді вже спогади про ці розмови, наша з вами реальність й відомості з книги склалися в один пазл. І знаєте, це дуже страшно!
Так, це складна історія, але її обов'язково потрібно прочитати та завжди пам'ятати.
• Іноді деякі риси характеру людини помітні й навіть безпомилково впізнавані вже в перші години її життя – характер викарбовується в душі.
• Нацисти відкрили понад 40 000 таборів для знищення «небажаних рас»: транзитні табори, концтабори, табори смерті, трудові табори та щось середнє між ними.
• Читання ставало формою втечі від реальності й джерелом критичного знання, тому порятунок книжок став актом культурного й особистого спасіння.
• Ми застосували зброю у священній битві, щоб стати вільними людьми. – Ружка Корчак
• Читання означало втечу до іншого світу, коли можна було проживати життя героїв і героїнь, долучатися до їхньої радості та смутку нормального життя в нормальному світі, відмінному від нашого, сповненого страху та голоду.
• Нас звільнили від страху смерті, але ми так і не звільнилися від страху життя.
Це документальний роман про мужніх єврейських жінок, які брали участь у створені молодіжних груп у Польщі та допомагали своєму народові боротися з нацистами. Частина з них пережила страшні знущання й стали свідками вбивств рідних їм людей. Інші – так і не побачили перемоги та загинули у жорстокому геноциді лише за те, що вони були євреями, або ж допомагали їм.
Джуді Баталіон провели велике дослідження, яке розповідає нам про найбільш відомих жінок тих часів, а саме: Реню Кукелку, Цивію Любеткін, Ружку Корчак, Фей Шульман, Зельду Трейґер та інших.
Пам'ятаю, як ще моя прабабуся розповідала мені про жахи тієї війни. Згадувала вона і євреїв, яким допомагали тоді мешканці її містечка. Навіть у свої дитячі роки мені було страшно про це думати. Але коли почала читати цю книгу, тоді вже спогади про ці розмови, наша з вами реальність й відомості з книги склалися в один пазл. І знаєте, це дуже страшно!
Так, це складна історія, але її обов'язково потрібно прочитати та завжди пам'ятати.
• Іноді деякі риси характеру людини помітні й навіть безпомилково впізнавані вже в перші години її життя – характер викарбовується в душі.
• Нацисти відкрили понад 40 000 таборів для знищення «небажаних рас»: транзитні табори, концтабори, табори смерті, трудові табори та щось середнє між ними.
• Читання ставало формою втечі від реальності й джерелом критичного знання, тому порятунок книжок став актом культурного й особистого спасіння.
• Ми застосували зброю у священній битві, щоб стати вільними людьми. – Ружка Корчак
• Читання означало втечу до іншого світу, коли можна було проживати життя героїв і героїнь, долучатися до їхньої радості та смутку нормального життя в нормальному світі, відмінному від нашого, сповненого страху та голоду.
• Нас звільнили від страху смерті, але ми так і не звільнилися від страху життя.