Світло між двох океанів

Книжка, яку я брала без жодних очікувань, а отримала скарб.
Я дуже ціную книги, які викликають у мене емоційний відгук. Книги, у яких я можу приміряти життя кожного героя і зрозуміти, що не знаю як вчинила б на їхньому місці. Книги, після яких мені хочеться обдумувати події, що там сталися знову і знову. Книги, які змушують мене заплакати та посміхнутися водночас…

Доглядач маяка Том – ветеран Першої світової війни. З війни він приніс своїх демонів, гігантське почуття провини за кожне відняте життя і загострене почуття справедливості. Том поважає правила, адже виріс із суворим батьком. Також Том розуміє, як сильно може страждати дитина без матері, бо сам залишився без неї ще маленьким. А ще Том дуже люблячий чоловік, який здатен заради дружини на все

Його дружина Ізабелла – романтична дівчина, яка обрала в одному наборі разом із чоловіком його усамітнене життя на острові з маяком, відплисти з якого можна лише раз на три роки і то на декілька тижнів. Все, про що лишилось мріяти цій дівчині на віддалі від решти світу – це сім’я з люблячим чоловіком і дітками. Але доля жорстока і все складається не так як хотілося б.

Одного дня Том та Ізабелла знаходять на березі човен з мертвим чоловіком та немовлям. Пара вирішує залишити дитину собі. Дівчинку називають Люсі, що означає світло. Світло, яке згодом опиниться між двох океанів справжньої жертовної і безумовної любові.
Авторка знайомить нас із героями поступово. Коли вона переносить оповідь на 6 років у минуле, ми розуміємо, що вибір залишити собі дитину не можна назвати імпульсивним. У пари були на те свої причини і те, як вони побачили подію з човном, направду видається дуже людським і зрозумілим.
Згодом пара випадково дізнається, що саме трапилося із маленькою Люсі та як вона опинилась на тому човні.
Кожен з героїв у цій книзі зробить ще декілька доленосних виборів. І протягом книги, ми буде спостерігаємо за всіма наслідками, які величезним тягарем упадуть на плечі героїв та тих, хто їх оточує.

У цій книзі немає поганців, вони всі хороші люди, з якими сталися погані речі.
Вони звичайні люди, які помиляються і інколи ці помилки стають фатальними. Кожен з них викликає співчуття
і розуміння, кожен з них одночасно і правий, і неправий, адже кожен з них діяв із позиції любові. Мені було боляче за кожного з героїв. Вони змусили мене витирати сльози, крізь які я подекуди не бачила текст!

У цій книзі підіймається так багато цікавих питань. Це не тільки книга про вибір і про його наслідки, про уміння впоратися з цими наслідками та про уміння виправляти свої помилки. Ця книга також про адаптацію тих, хто вижив на війні. Про упередження, які ніхто не зможе засудити, бо вони є породженням страшного кривавого досвіду з фронту.
Про прийняття минулого і життя заради майбутнього. А також про уміння кохати та про вірність тому, кого обираєш супутником свого життя.

Величезним бонусом до книги для мене став сеттінг Австралії. Цей колорит не штучний, він так природньо вплітається у сюжет, що подекуди висмикує тебе із оповіді з думкую: «ого, ну так, це ж Австралія!» Приготуйтеся до зустрічі з усіма цими скорпіонами, смертоносними зміями, кенгуру і екзотичними рослинами. А також зі спекою у січні та пронизливими холодами серпня.
Також ця книга сподобається тим, хто хоч раз мріяв пожити на безлюдному острові подалі від світу і чесно дізнатися, що це не завжди так романтично, адже доглядачі маяка нерідко покінчують із життям.