Відгуки і рецензії читачів
06.11.2024
Перед покупкою цієї книжки, я нічого про неї не чула. Купила лише тому, що обожнюю серію «Золота полиця». Потім почула про те, що це наче детектив. Але яким було моє здивування, коли я почала читати і зрозуміла, що оповідь дуже схожа на Шерлока Голмса. Тут так само, як і Конан Дойла написано у вигляді невеличких новел на 15-20 сторінок. У кожній своя завершена історія. Але в деяких наступних згадуються події попередніх.
І хто ж такий цей Арсен Люпен? Як він сам себе назвав – джентльмен-грабіжник. Це точна характеристика цього персонажа) Так само, як і Шерлок Голмс він любить таємниці та розв’язувати злочини. Але разом із тим, він і сам злочинець за яким бігає поліція) Але він злочинець благородний. Навіть поліція розуміє, що він полює лише на багатства і ніколи нікого не калічить та не вбиває. Він дуже самовпевнений та розумний.
Дуже мені сподобалось протистояння Люпена з полковником Ганімаром. Вони наче миша та кіт) Один тікає а інший його наздоганяє. І наче от-от вже Люпен буде в руках у поліції, але знов вислизає завдяки своїй винахідливості та розуму.
А що ще більше мене дивує в цій історії, що за ці 15-20 сторінок ти встигаєш прив’язатися до персонажів. Взагалі-то я не дуже люблю коротку прозу, бо в ній дуже важко встигнути розкрити персонажів. А тут такого немає, деякі персонажі стали наче рідними) Особливо в останній розповіді. Ця благородна жінка просто мене підкорила. Коли читала про неї, я наче і не дихала.
Чи раджу читати, звісно раджу. Історія варта уваги. Читається легко та швидко. І головне немає описів та роздумів, яких прямо іноді дуже багато в класичній літературі.
І хто ж такий цей Арсен Люпен? Як він сам себе назвав – джентльмен-грабіжник. Це точна характеристика цього персонажа) Так само, як і Шерлок Голмс він любить таємниці та розв’язувати злочини. Але разом із тим, він і сам злочинець за яким бігає поліція) Але він злочинець благородний. Навіть поліція розуміє, що він полює лише на багатства і ніколи нікого не калічить та не вбиває. Він дуже самовпевнений та розумний.
Дуже мені сподобалось протистояння Люпена з полковником Ганімаром. Вони наче миша та кіт) Один тікає а інший його наздоганяє. І наче от-от вже Люпен буде в руках у поліції, але знов вислизає завдяки своїй винахідливості та розуму.
А що ще більше мене дивує в цій історії, що за ці 15-20 сторінок ти встигаєш прив’язатися до персонажів. Взагалі-то я не дуже люблю коротку прозу, бо в ній дуже важко встигнути розкрити персонажів. А тут такого немає, деякі персонажі стали наче рідними) Особливо в останній розповіді. Ця благородна жінка просто мене підкорила. Коли читала про неї, я наче і не дихала.
Чи раджу читати, звісно раджу. Історія варта уваги. Читається легко та швидко. І головне немає описів та роздумів, яких прямо іноді дуже багато в класичній літературі.