Це темна та депресивна історія про життя лікарів, функціонування медичних установ, інтриг та мафіозних утворень в медичному секторі України. На сторінках цієї книги вистачило місця всьому: шантажу, романтиці, медичним маніпуляціям та гостро піднятому питанню людської совісті.
Герої суперечливі, але розкриті. Протягом читання до них виникає ціла палітра емоцій від співчуття до ненависті. Образи створені реалістично. Кожен персонаж давив мене психологічно, дехто розчаровував, а хтось дратував своєю появою. Сюжет передбачити мені не вдалось. Я до кінця не розуміла яким буде фінал цієї історії.
Сюжет. Для мене найважливішим елементом в цьому трилері стала - логіка. Події продумані, послідовні та повʼязані між собою діалогами й спогадами головного героя. Відповідністю жанру 100%.
Стиль на писання простий. Незважаючи на медичну тематику, зрозуміти суть тексту не складно, я зверталась до гугла в пошуках визначення до термінології всього кілька разів.
Це книга про психічно хворих людей. Вона не буде тішити Вас красивими описами, любовними сценами чи глибокими філософськими цитатами. «Танці з кістками» про падіння людини.
Для мене це було занадто, щоб повернутися до цієї книги знов, але абсолютно достатньо, щоб залишитись під враженням.
Трилер без прикрас. Холодний душ із ряду злочинів головного героя - це лише поверхня того, що діється насправді. Читаючи такі розповіді мене хвилює лише одне питання. Якщо на тему трансплантації органів на чорному ринку пишуть книги, то на якій стадії ця ніша перебуває насправді зараз?
Головний герой, Северин, ледь зводить кінці з кінцями. Він працює в державній лікарні патологоанатомом, і його робота дозволяє йому просто не вмерти з голоду. Сева періодично отримує від своєї пасії надокучливі закиди, що якби не вона, вони уже б по світу пішли з протягнутою рукою.
Я чомусь думала, що такі специфічні професії мають бути супервисокоплачуваними. Адже ще треба знайти людину, яка б була готова зробити розтин трупів справою свого життя.
Але маємо що маємо.
Северин перебивається всіма можливим законними підробітками, але вони все одно не рятують ситуації.
Але одного дня до нього звертаються з досить неоднозначною пропозицією, і пропонують за це гроші, які він ніколи в очі не бачив.
Сева подумавши, береться за справу.
І ось ця перша згода, розкручує клубом проблем та небезпек майбутнього, до якого головний герой не був готовий.
Це дуже бридка історія, про страшні вчинки. Тут немає позитивних героїв.
Майже від кожної сторінки нудить.
Я досить тяжко вливалася в історію. На якомусь етапі я вирішила навіть книгу закинути. Але переваливши за серединку, я уже не могла відірватися.
Мені треба було знати, чим все це закінчиться.
Перш за все, я боялася, що вона може підважити мою палку любов до автора. Це ж перша художня книга Андрія Сем'янківа, відомого своїми виступами TED, статтями й книгою з доказової медицини, які я дуже ціную. Але його саркастичний, гострий і дотепний стиль у художньому жанрі розкрився ще краще.
Друге, що мене стримувало, це ярлик "медичного трилера". Я переживала, що книга може містити специфічну медичну інформацію, розуміння якої мені бракуватиме. Проте, хоч головний герой – патологоанатом, і тут справді є чимало інформації з медичного світу, включаючи корупцію в медичній системі, вона добре відома і знайома пересічному читачеві.
Северин Доник, пасивний та невдоволений життям, хоча досить розумний чоловік. Його життя наповнене рутинними робочими обов'язками та безнадійними спробами втекти від повсякденності. Сюжет книги відкривається, коли Северину пропонується незаконна схема зі збору біоматеріалу у померлих.
Для мене це історія не стільки про людину, яка опускається на дно через обставини, скільки про обставини, які дозволяють звірові всередині показатися назовні у всій своїй красі. Я не вірю, що будь-хто, хто хоче нову машину, може перейти від продажу бородавок до продажу органів.
"Обставини не змінюють людей, вони лише дозволяють показати те, що завжди було всередині. Ніяка зовнішня сила не зможе змусити добру людину стати злом."
А найбільше "Танці з кістками" лякають тим, що це історія не про якогось далекого Декстера чи Джека-різника. Северин Доник, головний герой, цілком може бути тим, хто слухає ваші скарги у місцевій поліклініці. От і живіть тепер з цим.
Про головного героя. Северин — патанатом у місцевій лікарні й за сумісництвом рафінований покидьок з психопатичними нахилами. Він, мов гриб, сидить у своєму підвалі («царстві мертвих»), патрає трупи й час від часу підробляє у приватній клініці. Северин не задоволений своїм життям, він «виживає, а не живе», тож коли випадає можливість отримати додаткові кошти, хай навіть і не зовсім легально, він одразу погоджується. Це рішення й стає зав’язкою для сюжету й слугує каталізатором для розкриття усіх раніше пригнічених, потворних якостей Северина.
Оскільки події відбуваються у Києві, автор проводить нас знайомими вулицями й представляє нам типових особистостей: затурканих лікарів, ділків, що «крутяться, як можуть», власницю ритуальної агенції, нарика Гришу з його мутними дружками… Як на мене, описано все це доволі реалістично.
Але моє в цілому позитивне враження від книги трохи зіпсувало завершення — воно здалася трохи зіжмаканим і поспішним.
Отже, якщо вас не тригерить медична тематика і головний герой зі збитим моральним компасом — раджу ознайомитися. Моя оцінка: 4/5.
Перше, що кидається в очі - скрутне становище в державних структурах. Але головним у будь-якій структурі є людина. Автор показує нам шлях деградації головного героя. Все починається з "маленьких" невідповідностей у результатах досліджень, що призводять до лікування неіснуючих проблем здоров'я.
Северин втрачає людську подобу поступово і викликає лише відразу. Жінки, які його оточують, кардинально відрізняються одна від одної. Дівчина-інтерн стала його ученицею і у всьому слідувала своєму вчителю. Її сліпе кохання до Северина знищило його майбутню дитину. В результаті сам Северин і вбив свою кохану. Зло породжує ще більше зло. Жодна жага грошей не призводить до чогось хорошого.
У тексті показано, як боязнь невідомого може призвести до великих проблем.
Книга тримала в напрузі, не відпускала, цікаво було спостерігати за деградацією Северина. Конверт з написом НА свідчить про нерозуміння героя, на що ж він збирає зароблені нечесним шляхом гроші.
Деякі моменти, як випарювання людської голови чи розрізання трупа Северинового помічника, викликали спектр негативних емоцій. Мозок відмовлявся розуміти, як таке може робити лікар.
Загалом книга сподобалась і внесла різноманіття в читацькі звички.
Це цікавий, динамічний трилер, я б навіть сказала, що це психологічний трилер. Книга розповідає про моральне падіння людини. Головний герой пасивний, негативно налаштований, хоча і досить розумний чоловік, та він радше схильний винити у своїх невдачах всіх навколо, окрім себе самого. Моторошно і неприємно стає вже від самого усвідомлення як багато таких людей ми бачимо навколо і несвідомо задаєшся питанням на що ж вони здатні?
Я не дуже люблю книги про реалії бідного і нещасливого життя в нашій країні, я і сама в реальності таке постійно спостерігаю. Але саме ця книга написана так легко і цікаво, що нею швидко захоплюєшся. Здається, в книзі нема жодного позитивного персонажа, вона навіває похмуру атмосферу. Тож, я б радила її тим, хто любить історії про людське гріхопадіння і які висвітлюють негативні сторони життя.
При цьому, автор чітко показує, що він не захоплюється описуваним, він навпаки показує, що образ життя, який обирає Северин, навряд чи призведе до щасливого життя, і що кожна дія має свій наслідок.