Відгуки і рецензії читачів
20.10.2025
✨Коротка версія відгуку: зекономте ваш час і краще подивіться якийсь з фільмів Marvel (переважно я зараз про Доктора Стренджа) або мультик про Людину-павука. Ви отримаєте значно більше задоволення і витратите мінімум вдвічі менше часу ?
✨Якщо трохи довше: мені не сподобалось майже все. Насправді мене втратили вже на самому початку книги із викраданням. І далі теж пішли всі повороти/прийоми/сюжети, які я не дуже люблю і які складно зробити з заїжджених якісними: сумніви у своїй притомності (це реально чи герой збожеволів?); мультивсесвіт; ефект метелика; і моє улюблене - кохання перемагає все.
✨Наукове обґрунтування у Темній матерії не викликає ані інтересу, ані довіри. Мотивація персонажів хитка і нестабільна (як і моя нервова система після цього опусу). Стиль написання - наче в автора слова вкрали (оцей прийом з одним реченням на рядок повторюється протягом УСІЄЇ книги, реально захитує).
Темно.
Тихо.
Занадто тихо для Чикаго.
Хтось наближаться.
Хтось, хто хоче завдати мені болю.
Моє серце починає калатати.
Руки пітніють.
✨Краса яка, а ? Якщо в Знищ мене я подібне графоманство ще могла пробачити, бо героїня там скільки часу просиділа у дурці, їй 16 і взагалі це був буремний час написання дивних dystopian романів (а ще в наступних частинах стає трохи краще), то тут від героя з (нібито) високим рівнем інтелекту очікуєш якогось цікавішого внутрішнього монологу.
✨Про сюжетні дірки я просто промовчу (ну і так, спойлери), а їх вистачає з головою. Нелогічність, непослідовність, порушення автором власних же правил світу - все присутнє. Якщо раптом, випадково на якомусь етапі ви починаєте думати, то все - вся ця історія почне розпадатися під вагою питань, на які роман не дає адекватних відповідей.
✨З плюсів - за рахунок у середньому невеликої кількості слів на сторінку читається швидко. Але чи потрібно ? Вирішуйте самі. Мабуть, комусь у якості атракціону і розваги на вечір сподобається. Але цей хтось - точно не я. Абсолютно не розумію загального хайпу і не рекомендую.
✨Якщо трохи довше: мені не сподобалось майже все. Насправді мене втратили вже на самому початку книги із викраданням. І далі теж пішли всі повороти/прийоми/сюжети, які я не дуже люблю і які складно зробити з заїжджених якісними: сумніви у своїй притомності (це реально чи герой збожеволів?); мультивсесвіт; ефект метелика; і моє улюблене - кохання перемагає все.
✨Наукове обґрунтування у Темній матерії не викликає ані інтересу, ані довіри. Мотивація персонажів хитка і нестабільна (як і моя нервова система після цього опусу). Стиль написання - наче в автора слова вкрали (оцей прийом з одним реченням на рядок повторюється протягом УСІЄЇ книги, реально захитує).
Темно.
Тихо.
Занадто тихо для Чикаго.
Хтось наближаться.
Хтось, хто хоче завдати мені болю.
Моє серце починає калатати.
Руки пітніють.
✨Краса яка, а ? Якщо в Знищ мене я подібне графоманство ще могла пробачити, бо героїня там скільки часу просиділа у дурці, їй 16 і взагалі це був буремний час написання дивних dystopian романів (а ще в наступних частинах стає трохи краще), то тут від героя з (нібито) високим рівнем інтелекту очікуєш якогось цікавішого внутрішнього монологу.
✨Про сюжетні дірки я просто промовчу (ну і так, спойлери), а їх вистачає з головою. Нелогічність, непослідовність, порушення автором власних же правил світу - все присутнє. Якщо раптом, випадково на якомусь етапі ви починаєте думати, то все - вся ця історія почне розпадатися під вагою питань, на які роман не дає адекватних відповідей.
✨З плюсів - за рахунок у середньому невеликої кількості слів на сторінку читається швидко. Але чи потрібно ? Вирішуйте самі. Мабуть, комусь у якості атракціону і розваги на вечір сподобається. Але цей хтось - точно не я. Абсолютно не розумію загального хайпу і не рекомендую.
11.08.2025
«Темна матерія» Блейка Крауча – не скажу, що це геніальна книжка в плані майстерності письменника, але ідея точно цікава. Трохи сухувато написана, але можливо це проблема перекладу, бо читала я українською.
Впевнена, кожен має в пам'яті моменти чи ситуації, коли здається вчини ти тоді по-іншому – твоє життя могло б бути зовсім інакшим. В цій історії автор викручує цю ідею на максимум – від одного варіанта життя, де головний герой досяг свого професійного максимуму, до іншого – де замість побудови кар'єри він обрав сім'ю. І ось тепер герой з однієї «реальності» хоче пожити життя іншої версії себе.
Спостерігати за цим цікаво, роздумувати над різними рішеннями у своєму житті, чи справді одні й ті самі люди залишаються на нашій «орбіті» в різних версіях. Серед мінусів книжки – все трохи схематично. Не до кінця показано яким чином відбулися певні події і що їх спричинило. Тож додумайте самі)
Серіал-екранізацію я вже подивилася і скажу вам, що він кращий за книжку. В серіалі більше показано шматочків інших варіантів життів і їхніх причино - наслідків. І це все красиво, мальовничо і гарно продумано. Я люблю Дженніфер Коннелі, особливо після «Snowpiercer». І в цьому серіалі вона також класно зіграла)
Тож якщо обираєте – обирайте серіал. Книжку раджу тим, хто глибше цікавиться цією темою і збирає різні деталі/відтінки з різних історій.
Впевнена, кожен має в пам'яті моменти чи ситуації, коли здається вчини ти тоді по-іншому – твоє життя могло б бути зовсім інакшим. В цій історії автор викручує цю ідею на максимум – від одного варіанта життя, де головний герой досяг свого професійного максимуму, до іншого – де замість побудови кар'єри він обрав сім'ю. І ось тепер герой з однієї «реальності» хоче пожити життя іншої версії себе.
Спостерігати за цим цікаво, роздумувати над різними рішеннями у своєму житті, чи справді одні й ті самі люди залишаються на нашій «орбіті» в різних версіях. Серед мінусів книжки – все трохи схематично. Не до кінця показано яким чином відбулися певні події і що їх спричинило. Тож додумайте самі)
Серіал-екранізацію я вже подивилася і скажу вам, що він кращий за книжку. В серіалі більше показано шматочків інших варіантів життів і їхніх причино - наслідків. І це все красиво, мальовничо і гарно продумано. Я люблю Дженніфер Коннелі, особливо після «Snowpiercer». І в цьому серіалі вона також класно зіграла)
Тож якщо обираєте – обирайте серіал. Книжку раджу тим, хто глибше цікавиться цією темою і збирає різні деталі/відтінки з різних історій.
16.05.2025
Ну все, це була моя остання спроба подружитися з творчістю автора.
Не моє, так не моє.
Книга давно входила в мій лист «Колись почитаю», але ніяк руки не доходили. А тут вийшов серіал, і я про нього чую лише дуже схвальні відгуки - тому час настав.
Я почала читати книгу, бо в мене є ось цей пунктик, що я маю прочитати першоджерело до того, як буду дивитися екранізацію.
Але я тепер не впевнена, що буду її дивитися.
Книга піднімає дуже цікаве і наболівше питання: «а яким би було моє життя, якби був зроблений інакший вибір в той чи інший момент часу».
Я впевнена всі колись перед сном заганяли себе в цю безодню самокопання.
Історія розповідає про чоловіка, який живе своє скромне життя з люблячою родиною. Але одного дня його викрадає інша версія його з паралельного світу і відправляє в той, інший світ. А сама посідає місце головного героя в його реальності.
І тепер чоловік має знайти дорогу додому та забрати своє життя назад.
Починалося все досить непогано (хоча я ловила себе на думці, щось таке уже було в «Рекурсії», навіщо писати майже ідентичні книги? ).
Але на якомусь моменті все це перетворилося на картинку зі спайдерменами із мультивсесвіту ?.
І це не комплімент.
Загалом, це, напевно, моя остання книга у автора.
Напевно.
Не моє, так не моє.
Книга давно входила в мій лист «Колись почитаю», але ніяк руки не доходили. А тут вийшов серіал, і я про нього чую лише дуже схвальні відгуки - тому час настав.
Я почала читати книгу, бо в мене є ось цей пунктик, що я маю прочитати першоджерело до того, як буду дивитися екранізацію.
Але я тепер не впевнена, що буду її дивитися.
Книга піднімає дуже цікаве і наболівше питання: «а яким би було моє життя, якби був зроблений інакший вибір в той чи інший момент часу».
Я впевнена всі колись перед сном заганяли себе в цю безодню самокопання.
Історія розповідає про чоловіка, який живе своє скромне життя з люблячою родиною. Але одного дня його викрадає інша версія його з паралельного світу і відправляє в той, інший світ. А сама посідає місце головного героя в його реальності.
І тепер чоловік має знайти дорогу додому та забрати своє життя назад.
Починалося все досить непогано (хоча я ловила себе на думці, щось таке уже було в «Рекурсії», навіщо писати майже ідентичні книги? ).
Але на якомусь моменті все це перетворилося на картинку зі спайдерменами із мультивсесвіту ?.
І це не комплімент.
Загалом, це, напевно, моя остання книга у автора.
Напевно.
28.12.2024
Дуже довго дивилась на цю книгу і зрештою, вчора ввечері вирішила спробувати, і вже через чотири години перегорнула останню сторінку. Це була дуже швидка подорож, сюжет динамічний, читається легко, і події розгортаються настільки стрімко, що хочеться дізнатися, що буде далі. Але, як часто буває із науковою фантастикою, залишилось те саме знайоме відчуття: “А чи все це взагалі можливо?”
Ідея книги досить цікава, і для тих, хто любить задумуватись про альтернативні реальності та те, як вибір формує наше життя, вона, безумовно, стане захопливою.
В мене склалося враження, що автор намагався одночасно поєднати кілька жанрів: трилер, наукову фантастику, романтичну драму, навіть елементи мелодрами. Але цей мікс виявився для мене не зовсім гармонійним. Всього по трохи, і, на жаль, жоден із цих елементів не розкрився для мене повністю.
Фінал залишив після себе багато питань, відчувалось, що деякі моменти були “притягнуті за вуха”. І хоча я не експерт у фізиці чи паралельних світах, під час читання не раз виникало враження, що щось тут не до кінця продумано.
Не хочу сказати, що книга погана - вона захоплює, і багатьом вона точно сподобається. Але для мене особисто вона виявилася не зовсім “моєю”. Це була гарна розвага на один вечір, але без глибокого емоційного відгуку чи бажання перечитати її знову. Якщо шукаєте щось легке, динамічне і трохи філософське, Темна матерія може стати непоганим вибором
Ідея книги досить цікава, і для тих, хто любить задумуватись про альтернативні реальності та те, як вибір формує наше життя, вона, безумовно, стане захопливою.
В мене склалося враження, що автор намагався одночасно поєднати кілька жанрів: трилер, наукову фантастику, романтичну драму, навіть елементи мелодрами. Але цей мікс виявився для мене не зовсім гармонійним. Всього по трохи, і, на жаль, жоден із цих елементів не розкрився для мене повністю.
Фінал залишив після себе багато питань, відчувалось, що деякі моменти були “притягнуті за вуха”. І хоча я не експерт у фізиці чи паралельних світах, під час читання не раз виникало враження, що щось тут не до кінця продумано.
Не хочу сказати, що книга погана - вона захоплює, і багатьом вона точно сподобається. Але для мене особисто вона виявилася не зовсім “моєю”. Це була гарна розвага на один вечір, але без глибокого емоційного відгуку чи бажання перечитати її знову. Якщо шукаєте щось легке, динамічне і трохи філософське, Темна матерія може стати непоганим вибором
15.09.2024
Темна матерія Блейка Крауча — це та книга, яку можна описати, як "дуже амбіційна наукова фантастика" або "що б ви зробили, якби прокинулися в паралельному світі". Звучить круто, правда? І я, відверто кажучи, теж так подумала. Ось уявіть: головний герой Джейсон, звичайний собі хлопець, якого раптом викрадають, і він опиняється в іншій реальності, де його життя — це зовсім не те життя, яке він знав.
Все починається як хороший трилер, але як тільки ми заглиблюємось у питання квантової фізики, мультивсесвітів та альтернативних реальностей, я відчула, що книга з мене знущається. Автор дуже намагався пояснити складні речі простою мовою, але це виглядало як урок фізики в школі, коли вчитель намагається пояснити квантову механіку, використовуючи порівняння з виготовленням тостів на сніданок. Ну, може, і не тостів, але ви зрозуміли, про що я.
Сюжет по суті крутиться навколо питання: "А що, якби я зробив інший вибір?" Це цікава ідея, і Крауч сміливо намагається її розгорнути на науковій основі, але в якийсь момент я відчула, що емоції головного героя загубилися у всіх цих складних термінах і паралельних світах. Джейсон, який шукає свою "справжню" дружину й сина, повинен бути зворушливим і викликати співчуття, але замість цього він трохи нагадує бідного мандрівника в метро, який не може знайти потрібну станцію.
А ще десь на середині книги я вже подумала: "Скільки ще альтернативних реальностей буде в цій книжці?" Серйозно, до кінця я вже й сама губилася, хто з героїв реальний, хто фальшивий, і яка з них реальність взагалі варта того, щоб у неї повертатися.
Проте, не можна заперечити: це був справжній екшн. Деякі сцени були настільки кінематографічними, що я вже уявляла, як це виглядатиме в майбутній голлівудській адаптації. Тут є все — біганина, погоні, перестрілки, навіть трошки романтики. Але якщо ви очікуєте глибоких філософських роздумів, не чекайте надто багато. Ця книга — це більше про адреналін і науково-фантастичні головоломки, ніж про заглиблення в психологію.
Темна матерія — це як енергетик у світі наукової фантастики. Книга змусить ваше серце битися швидше, а мозок — бігати за всіма цими паралельними реальностями, але після прочитання вам захочеться чогось трохи спокійнішого і менш вибухового.
Все починається як хороший трилер, але як тільки ми заглиблюємось у питання квантової фізики, мультивсесвітів та альтернативних реальностей, я відчула, що книга з мене знущається. Автор дуже намагався пояснити складні речі простою мовою, але це виглядало як урок фізики в школі, коли вчитель намагається пояснити квантову механіку, використовуючи порівняння з виготовленням тостів на сніданок. Ну, може, і не тостів, але ви зрозуміли, про що я.
Сюжет по суті крутиться навколо питання: "А що, якби я зробив інший вибір?" Це цікава ідея, і Крауч сміливо намагається її розгорнути на науковій основі, але в якийсь момент я відчула, що емоції головного героя загубилися у всіх цих складних термінах і паралельних світах. Джейсон, який шукає свою "справжню" дружину й сина, повинен бути зворушливим і викликати співчуття, але замість цього він трохи нагадує бідного мандрівника в метро, який не може знайти потрібну станцію.
А ще десь на середині книги я вже подумала: "Скільки ще альтернативних реальностей буде в цій книжці?" Серйозно, до кінця я вже й сама губилася, хто з героїв реальний, хто фальшивий, і яка з них реальність взагалі варта того, щоб у неї повертатися.
Проте, не можна заперечити: це був справжній екшн. Деякі сцени були настільки кінематографічними, що я вже уявляла, як це виглядатиме в майбутній голлівудській адаптації. Тут є все — біганина, погоні, перестрілки, навіть трошки романтики. Але якщо ви очікуєте глибоких філософських роздумів, не чекайте надто багато. Ця книга — це більше про адреналін і науково-фантастичні головоломки, ніж про заглиблення в психологію.
Темна матерія — це як енергетик у світі наукової фантастики. Книга змусить ваше серце битися швидше, а мозок — бігати за всіма цими паралельними реальностями, але після прочитання вам захочеться чогось трохи спокійнішого і менш вибухового.
22.08.2024
О, Блейк Крауч вміє дивувати і так вивернути сюжет, що аж подих перехоплює. І роман «Темна матерія» не розчарував – вже з перших сторінок затягує і змушує нестримно бажати дізнатись, що ж тут до чого і що буде далі.
Крім того, що це якісна фантастика і неабиякий карколомний та нервовий трилер, роман ще й не позбавлений певних сенсів. Ну, бо, погодьтеся, в сюжеті, де є паралельні життя, все залежить від вибору і ти можеш побачити свої альтернативні долі, таки є філософський потенціал. І мені здається, що Крауч цим досить вдало скористався.
Але й без екшену і драйву ви не залишитесь, бо тут не лише роздуми, своєрідна сімейна терапія і глибокі висновки, а ще й погоні, стрілянина і багато інтриги. У деякий момент в мене аж мізки скрипіли – так усе закручено, і треба мати добру уяву, щоб осягнути все, що створив письменник.
Герой замислюється про значення родинних цінностей і важливість кар’єри – коли ти науковець, то твоя діяльність може бути ще й якою потрібною і суспільно значимою. Але що ж обрати? І чи маємо ми насправді вибір?
Люблю такі сюжети, коли і цікаво, що аж-аж, і подумати є над чим. Раджу читати і любителям загадок, і тим, хто полюбляє наукову фантастику, і тим, хто без пригод і небезпек в сюжеті книжок не читає.
Крім того, що це якісна фантастика і неабиякий карколомний та нервовий трилер, роман ще й не позбавлений певних сенсів. Ну, бо, погодьтеся, в сюжеті, де є паралельні життя, все залежить від вибору і ти можеш побачити свої альтернативні долі, таки є філософський потенціал. І мені здається, що Крауч цим досить вдало скористався.
Але й без екшену і драйву ви не залишитесь, бо тут не лише роздуми, своєрідна сімейна терапія і глибокі висновки, а ще й погоні, стрілянина і багато інтриги. У деякий момент в мене аж мізки скрипіли – так усе закручено, і треба мати добру уяву, щоб осягнути все, що створив письменник.
Герой замислюється про значення родинних цінностей і важливість кар’єри – коли ти науковець, то твоя діяльність може бути ще й якою потрібною і суспільно значимою. Але що ж обрати? І чи маємо ми насправді вибір?
Люблю такі сюжети, коли і цікаво, що аж-аж, і подумати є над чим. Раджу читати і любителям загадок, і тим, хто полюбляє наукову фантастику, і тим, хто без пригод і небезпек в сюжеті книжок не читає.