Одразу хочеться звернути увагу на манеру спілкування автора з читачем: він не скупиться на жарти, іноді навіть анекдоти, відсилки до наших реалій і має неймовірну вигадливість до хитромудрих синонімів. Це напевно перший прочитаний мною нонфік, який навіть змусив трошки посміятись.
Вас без прикладу не залишу, тому трошки заїжджена, але класика в інтерпретації Яковлєва: “де ви були тисячу років, поки прибульці бомбили Золбас”
Це той нонфік, який краще деякої художки допоможе розвинути уяву, тому що наприкінці кожного розділу є кілька завдань на теорієзмовництво, у яких треба ще й як пофантазувати
Дещо не вистачило наших українських теорій змов і в якийсь момент здалось, що забагато запорєбрікових, але такий вибір автор все ж пояснює в прикінцевому слові до читача
Не очікуйте, що ця книга дасть відповідь на запитання чи існують рептилоїди, хто вбив принцесу Діану або де розташовані українські біолабораторії. Проте, вона допоможе розібратися, що відбувається у головах у людей, які будують різноманітні теорії стосовно цього та вірять у них