The Ukraine
Видавництво ХХІ
В любові необхідне прийняття. Якщо ми хочемо любити країну, ми повинні, в тому числі, приймати те, що нам у ній не дуже подобається.
«The Ukraine» – це збірка з 26 оповідань, які навмисно розмивають межу між нон-фікшн та художньою літературою, передаючи сутність улюбленої країни через її смаки, запахи та звуки, маленькі містечка та великі міста, її людей, їхнє співчуття та байдужість, простоту та складнощі.
Ці історії можуть здаватися абсолютно буденними, хтось навпаки назве їх видуманими. Але все це наша справжня Ukraine. Чапай з любов'ю та легкістю малює картини нашої навколишньої дійсності. Ми до неї звикли, хоч інколи вона цілком абсурдна. Герої його оповідань живі, як і всі їхні діалоги. Автор поєднав у книжці і суржик, і закарпатський діалект, і гарну літературну мову. Тож в загальному підсумку перед нами постає наша країна – різноманітна, суперечлива і навіть трохи недолуга – як і назва самої книжки.
Чому варто прочитати книжку «The Ukraine»?
- Книжка вийшла у фінал Книги року ВВС-2018 в категорії «Есеїстика». Також була номінована на літературну Премію імені Юрія Шевельова.
- Український інститут книги включив до списку «Книги, що допоможуть зрозуміти механізми російської пропаганди та розкажуть більше про різноманіття України».
- Розповідає про Україну поза фасадами та бутафорією, показує такою, якою бачимо її ми – українці, а не такою, як з красивих відеосюжетів.
Про автора:
Артем Чапай – український письменник, перекладач, а від лютого 2022 року солдат Збройних Сил України. Чотириразовий фіналіст премії «Книга року BBC», його збірка «The Ukraine» стала одним із трьох фіналістів у новій номінації «нон-фікшн» премії у 2018 році.
Створюючи цю книжку, я свідомо змішував вигадані оповідання з публіцистикою, навіть попри те, що видавництва рекомендували цього не робити. Я хотів показати «справжню» Україну як художньою, так і в нон-фікшні, коли ви не можете визначити, де яка частина — реальність іноді настільки дивна, що про події та людей можна подумати, що вони безперечно вигадані, але це правда. Ретроспективно дивлячись на роман, я тепер бачу, що головна його мета — показати, чому ми, українці, так відчайдушно прагнемо захищати свою кохану, недосконалу і часом досить дивну країну.