Тіло, мій дім

Одразу зізнаюсь, що я не дуже розуміюся на поезії, але творчість Рупі Каур не відлякує складними філософськими концепціями — її поезія спрямована на широку аудиторію, включаючи мене. Рупі Каур вже давно відома своєю поезією, яка легко підкорює читачів своєю простотою і глибиною. "Тіло, мій дім" — ще одна книга авторки, що відзначається не лише потужним вмістом, але й стильним оформленням: чорно-біле із сильним контрастом. Лаконічні лінійні ілюстрації, які авторка сама створює, чудово доповнюють текст. Велика кількість чорного кольору вдало передає головні теми, які зачіпає авторка: тривога, дисоціація, депресія, втрата власної гідності, домагання. Але є й нагадування про те, що потрібно бути доброю до себе і що є надія на зцілення.

Вірші без рими, короткі та часто прості фрази, але вони вражають своєю силою і глибиною завдяки відточеним словам, ретельно підібраним авторкою. Моє особисте враження від "Тіло, мій дім" амбівалентнt. "Молоко і мед", яке я читала кілька років тому, мені сподобалося більше. Впевнена, що це пов’язано не лише з віком та життєвим досвідом, але й з травмами пережитої війни, що змінили моє сприйняття тем, що піднімає авторка. Якби я прочитала "Тіло, мій дім" в більш ранньому віці, враження були б сильнішими.

Тим не менше, мені сподобалася ця книга. "Тіло, мій дім" стане вдалим вибором для молодих жінок, особливо тих, хто шукає зцілення від насильства чи стикається з питаннями власної гідності. Як завжди, у центрі уваги – любов, фемінізм, імміграція та психічне здоров’я серед цілої низки інших речей. Мені подобається її простий стиль, що запрошує читача зазирнути глибше в себе та відкрити власну правду. Її слова завжди щирі і відверті. Хоча ці вірші зараз не є для мене актуальними, я рекомендую цю книгу всім, хто шукає підтримки в складні часи.