Події тут відбуваються в 1925 році. Трохи стрьомні для мене роки.
Але я не про це.
Наш головний герой Корній Левицький, починає працювати в карному розшуку.
І перша його справа, це розібратися зі скаргою від колишнього партпрацівника Савою Петровичем.
І коли Корній приходить за адресою скаржника, він ні йме віри. Бо той проживає в Корнієвому будинку дитинства.
Тут він знайомиться з сусідками Сави. І в одній із них він впізнає своє перше кохання Аду.
І поспілкувавшись із Савою, він покидає будинок, з тяжкими думками.
І коли він приходить до нього на наступний день, то знаходить чоловіка мертвим.
І тут він дізнається що Сава Петрович проживав сам. І ніяких жінок там і близько не проживало.
І Корній не розуміє, що ж з ним відбувається, невже він зїхав з глузду. З ким же він тоді спілкувався???
Книга досить цікава. Але вона мене трохи баламутила.
Бо про ті роки які йдеться мова в книзі, я по факту не дуже знаюся. Тим більше в Києві. Я як щось і знала, то якось узагальнено.
Тому суджу по собі.
Але якщо чесно, книга для мене була якась депресивна.
Оті всі звірства, що витворяла більшовицька влада. Наганяла якийсь смуток і апатію.
А ще мене здивували в книзі Сирени. Про які я навіть і не знала. Хоча можливо і чула щось віддалене про них.
Але за допомогою книги я дізналася вже більше.
Бо я чомусь не була готова до потойбічних сутностей. Хоча в анотації і вказано за містику.
Книга читається швидко.
Співчуваєш головним героям.
Тож в цілому мені книга сподобалася.
Київ, НЕП, 1925 рік, молодий слідчий Корній Левицький, містичні події, живі мертві, загадкові вбивства.
Дуже професійна робота, сподобалася і детективна складова, і історичні реалі, дуже достовірні, яскраво змальовані, і містична частин історії теж дуже майстерна прописана, що віриш всьому, що відбувається на сторінках цієї історії.
Корній став у дуже ранньому віці сиротою, про цю подію теж детально розказано у тексті, причини інаслідки подібного трагічного досвіду потім впливатимуть на все його подальше особисте та професійне життя.
І хоча початок трішки заплутаний і не такий цікавий, як подальші події, але варто вам прочитати 20-30 сторінок, і ця книжка вже не відпустить вас від себе, поки ви не дізнаєтеся таємниць всіх жінок та чоловіків, включених в сюжет.
І попри дивну обкладинку, яка мені не зайшла, сама книжка, особливо її історична та містична складові дуже і дуже вдалися.
_Баба Поля казала, що мойри плетуть нитки людських доль. Інколи нитки заплутуються у клубок, і долі настільки переплітаються, що навіть не знаєш, де межа збігам і випадковим – невипадковим зустрічам. І так людські ниточки крутяться-крутяться, поки не розчепляться і кожен не піде своєю дорогою…
- Тоді як із цим жити? – запитав Корній, такий збентежений і довірливий, хоча на скронях уже забіліла сивина.
- Просто жити, - промовила Ада.
Про що книжка? Це захопливий детектив, це містика, це пронизлива історія кохання. Все сплелося в одному клубочку, і цей клубочок розплітається протягом всього роману.
Це історія про Київ 20-х років 20-го сторіччя – період, справжню історію якого ми не вивчали в школі, період, який замовчувався або спотворювався совітською пропагандою про асвабадітєлєй і красний октябрь.
Який це роман? Він захоплюючий, розслабляючий, відволікаючий від мороку, в якому ми живемо. Дає можливість хоч трішечки побути в іншому світі. В той самий час не уникнути паралелей з сьогоденням, бо ця історія могла відбуватися зараз, а не сто років тому.