? Колись було багато різновидів Дивовижних годинників, та після того як їх використовували у війні 60річної давності, попередній король, а згодом і його наступник,король Шарль, заборонили законом і винищили майже всі чарівні годинники окрім горанім — їх якраз дуже зручно використовувати для шпигування і розкриття змов у замку. Тож коли на порозі Софі з'являється Димитрій(брат-близнюк короля) із проханням відремонтувати Дивовижний годинник, який дає змогу повертатись у часі дівчина спантеличена, бо його, власне, не має існувати(годинника, не Димитрія?), але це такий бажаний шанс знову побачитись з татом, що вона погоджується, незважаючи на ризики, тим більше, що подорож має бути швидка —не більш як на рік тому.
І тут на сцену виходить велике і жирне "але" — Димитрій, виявляється, має свій план і вони опиняються набагато далі в минулому, ніж мали б, тож Софі потрібно завадити планам лиходія та повернутись додому якнайскоріше.
⌨По враженнях - мені однозначно сподобалось, як я вже казала: подорожі в часі та часові петлі — моя guilty pleasure, тож я трохи упереджена до таких сюжетів, але саме в цій книжці час іще є нелінійним, і це чи не найкращий сюжетний прийом тут.
Тут є також міні-детективна лінія, бо народження близнюків-спадкоємців оповите чутками та таємницями, отож виплив цікавий plot twist, який, мені здається, ми ще повернемось в другій частині.
Також як бонус тут є превʼю у вигляді розділу з наступної частини, ну щоб точно зачепило.
Із мінусів для мене — нерозкрита любовна лінія, а мені треба? так що другу обов’язково читатиму.
Я читала книги про подорожі у часі, часову магію та інше, але схожої на цю ще ні: тут годинники мають частинки душі, тому можуть слухати та говорити та є заборонені годинники, які знищували. Софі настроює годинники та говорить з ними, але одухотворювати їх як батько не вміє.
Книга насичена пригодими, небезпеками і хоч майже відпочатку відомо хто злодій, але сюжет доволі цікаво закручений. Історія кохання була цікавою та в той же час мені не імпонувала, не могла я його представити з героїнею, хоч і в минулому та все ж.
Фінал видався доволі цікавим, хоч трошки і примітивним як для мене, навіть наївним дещо, наче в цікаво буде прочитати продовження та я для себе завершила цю історію і повертатись вже не хочу. Враження трохи посередні.