Тонкий лід

Як не поранитися об гострі краї власних травм

Збірка віршів, написаних протягом останніх восьми років, що відображає особистий і колективний досвід війни. Поезії авторки — це не лише роздуми, а й спроба осмислити глибину людських переживань у важкі часи. Цілик порівнює наше життя під час війни з прогулянкою по тонкому льоду: кожен крок може стати фатальним, і баланс між життям та смертю здається надзвичайно вразливим. Вона досліджує, як війна змінює не тільки фізичний, а й емоційний стан людини, розгойдує нашу реальність. У книжці звучить заклик до розуміння і співчуття, адже важливо не втратити зв’язок з тими, кого ми любимо, навіть у найскладніші часи. Авторка говорить про те, як важливо зберігати людяність і стосунки, адже після війни ми маємо бути разом, попри всі пережиті труднощі. Це вірші про рани, біль, надію та важливість взаємного діалогу. Збірка є дивовижним спостереженням за тим, як ми можемо віднайти рівновагу навіть на крихкому льоду, який тримає на плаву наше життя.

Чому варто прочитати книжку «Тонкий лід»?

• Від відомої сучасної української письменниці та кінорежисерки, авторки поетичної збірки «Глибина різкості».
• Містить вірші, які були написані протягом восьми років.
• Збірка поезій вражає чуттєвістю, щирістю й глибиною, яка передає водночас і емоції, і закладені сенси.
• Порушує важливе питання того, як попри незіставні досвіди знайти один з одним спільну мову після закінчення війни.
• Сподобається шанувальникам книг «Глибина різкості» Ірини Цілик, «[dasein: оборона присутності]» Ярини Чорногуз та «Свідчення» Вікторії Амеліної.

Про авторку:

Ірина Цілик – українська кінорежисерка і письменниця, членкиня Європейської кіноакадемії та Українського міжнародного ПЕН-клубу. Лауреатка премії «Приз за найкращу режисуру: Світовий документальний кінематограф» за фільм «Земля блакитна, ніби апельсин» на кінофестивалі «Sundance Film Festival» у 2020 році.

Про що книга

«Тонкий лід» Ірини Цілик — це не просто поетична збірка, а глибоке дослідження людських емоцій і переживань під час війни. Авторка спостерігає за тим, як внутрішня боротьба людей відображається на зовнішньому світі, і, через свої вірші, намагається розкрити тонкі межі між життям і смертю. Вона показує, як тяжкість пережитих втрат, нещастя та важких випробувань здатна змінити людину, змусити переосмислити себе та оточуючий світ.

Крім того, книга є роздумами про важливість збереження людяності в умовах війни, де кожен момент стає вирішальним. Ірина Цілик через свою поезію намагається звернути увагу на те, як важливо не втратити зв’язок з тими, кого ми любимо, навіть коли здається, що всі сподівання та зв’язки вже зруйновані. Її вірші — це заклик до співчуття та розуміння, до того, щоб після всіх жахів війни ми могли зберегти спільність і людяність.

Збірка не лише стосується особистих переживань, але й розглядає теми, які є актуальними для кожного з нас. Вона про те, як війна залишає сліди на душі, як важко будувати нове життя після того, як старе було зруйноване. Поезії Цілик розгортають картину розриву і болю, але також в них є надія і переконання в тому, що людина здатна вижити навіть у найскладніших умовах.

Ірина Цілик використовує поетичні образи, щоб передати всю глибину відчуттів, намагається пояснити, як війна змінює не тільки фізичний стан людини, але й її внутрішній світ. Її поезія — це спроба знайти рівновагу на тонкому льоду, коли життя і смерть тісно переплітаються. Це розповідь про стійкість, але й про необхідність збереження людяності і моралі, навіть коли навколо відбувається катастрофа.

Цілик, через ці поетичні роздуми, демонструє важливість самоідентифікації і взаємної підтримки в критичні моменти, коли все навколо здається хаосом. Вірші в збірці не тільки про біль і втрати, але і про відновлення, надію та віру в те, що навіть у найтемніші часи люди можуть знаходити шлях до одне одного.

Збірка «Тонкий лід» відкриває для читача нову глибину переживань, показує, як ми можемо не тільки адаптуватися до тяжких умов, але й зберігати в собі частину того, що робить нас людьми. Вона показує, як важливо не втратити себе, навіть коли зовнішній світ поглинає нас у своїй темряві.

Сюжет та головний герой

Головним героєм цієї збірки є сама авторка — Ірина Цілик, чия поезія є виразом особистих переживань під час війни. Через свої вірші вона веде діалог з війною та з тими, хто її переживає. Вона описує не лише свої власні відчуття, а й спостереження за іншими людьми, які стикаються з війною і її наслідками. Вона намагається зрозуміти, що таке справжня свобода, як зберігати людяність і чому важливо не втратити зв'язок з іншими людьми, навіть у найскладніші моменти.

Головний сюжет цієї збірки — це рефлексія над тим, як війна змінює внутрішній світ людини, як біль, переживання та втрати призводять до глибоких емоційних змін. Ірина Цілик майстерно передає ці процеси через свою поезію, даючи можливість читачам відчути цей біль і одночасно знайти в ньому надію на відновлення і взаємну підтримку.

Для кого ця книга

Ця книга буде цікава тим, хто хоче зрозуміти, як війна впливає на душу людини, як переживання і втрати змінюють наше сприйняття реальності. Вона також буде корисною для тих, хто шукає глибоких роздумів про життя, свободу, ідентичність та важливість людяності в умовах тяжких випробувань.