Відгуки і рецензії читачів
25.10.2025
Мабуть, це чи не єдина книжка від «Віхоли», яку мені було важко і навіть інколи незрозуміло читати. І це мене засмутило, бо тема здавалась цікавою, а знаючи, що у видавництва навіть книжки на складні теми написані легко і цікаво — я думала, що буде так само і з цією.
⠀
Але виявились, що ні. Ця книга — абсолютно не для мене. Я була не готова до неї. Вона — дуже академічно написана і, як на мене, не розрахована на широку публіку. Було відчуття, ніби я читаю наукову роботу з великою кількістю важких термінів, посилань на праці інших, аналізом. Мені дуже не вистачало простити, пояснень простою мовою, зрозумілих порівнянь.
⠀
Я відчувала, що моїх знань дуже недостатньо і мені було сумно.
⠀
У цілому авторка аналізує культуру, найбільше літературу, у період між двома майданами, яку називає транзитною, через призму трьох тем: постколоніальна травма; посттоталітарна свідомість; постпамʼять. У книзі можна знайти аналіз деяких творів сучасних українських авторів: Сергія Жадана, Оксани Забужко, Ліни Костенко тощо. Тож було б добре, прочитати їхні популярні книжки перед прочитанням цієї праці.
⠀
Особисто мені найбільше сподобалися і найлегше сприймались розділи про аналіз Чорнобильської катастрофи, а також — про різні феномени, як-от: феномен «хворого тіла», феномен лузера та симптом motherphobia.
⠀
У цілому мені важко дати якийсь аналіз книжки, адже я багато чого взагалі не розуміла і дуже важко сприймала інформацію. Тож, на жаль, це точно наразі не «моя» книга. Проте на Goodreads я бачила і хороші відгуки на неї, тож очевидно — що вона непогана, а мені просто бракує знань і підготовки для її читання. Думаю, для літературознавців, культурологів — книга може бути цікава та пізнавальна.
⠀
Але виявились, що ні. Ця книга — абсолютно не для мене. Я була не готова до неї. Вона — дуже академічно написана і, як на мене, не розрахована на широку публіку. Було відчуття, ніби я читаю наукову роботу з великою кількістю важких термінів, посилань на праці інших, аналізом. Мені дуже не вистачало простити, пояснень простою мовою, зрозумілих порівнянь.
⠀
Я відчувала, що моїх знань дуже недостатньо і мені було сумно.
⠀
У цілому авторка аналізує культуру, найбільше літературу, у період між двома майданами, яку називає транзитною, через призму трьох тем: постколоніальна травма; посттоталітарна свідомість; постпамʼять. У книзі можна знайти аналіз деяких творів сучасних українських авторів: Сергія Жадана, Оксани Забужко, Ліни Костенко тощо. Тож було б добре, прочитати їхні популярні книжки перед прочитанням цієї праці.
⠀
Особисто мені найбільше сподобалися і найлегше сприймались розділи про аналіз Чорнобильської катастрофи, а також — про різні феномени, як-от: феномен «хворого тіла», феномен лузера та симптом motherphobia.
⠀
У цілому мені важко дати якийсь аналіз книжки, адже я багато чого взагалі не розуміла і дуже важко сприймала інформацію. Тож, на жаль, це точно наразі не «моя» книга. Проте на Goodreads я бачила і хороші відгуки на неї, тож очевидно — що вона непогана, а мені просто бракує знань і підготовки для її читання. Думаю, для літературознавців, культурологів — книга може бути цікава та пізнавальна.