Ще один чудовий детектив від королеви жанру і неперевершеного знавця людської психології.
В її книгах завжди багато не тільки підказок, які дозволили б самому розгадати загадку, а й корисних життєвих пора, правильного погляду на життя і живого змалювання зрізу суспільства.
Читаючи книги про міс Марпл, можна більше ніж в інших історіях відслідкувати динаміку суспільних, культурних та політичних змін, і це також захопливо.
Щоразу захоплююся тим, як майстерно автор вплітає загадку в здавалося б буденні життєві ситуації, і робить це настільки майстерно, що віднайти майже ніколи не виходить, хоча автор старається «грати» чесно з читачем, щедро розсипаючи загадки по всьому тексту.
Дуже сподобалася увага автора до деталей, а також високий психологізм і розуміння людської природи.
Детективна лінія на висоті, як і завше.
Книга сподобається любителям інтелектуального детективу та поціновувачам творчості автора.
Однозначно варта своїх коштів і часу, витраченого на читання!
На розкриття образів всіх дійових осіб відведено дуже мало часу, тим більше вражає талант автора, оскільки за цей час Агата Крісті змогла наділити кожний образ об’ємом і зробити його живим.
Книги Крісті - це завжди не просто детективи, а й соціальні та психологічні романи. Ця історія не стала винятком. Ми часто несерйозно ставимося до власних вчинків, вважаючи їх чимось несуттєвим, але для інших це може мати дуже важливе, я б навіть сказав, суттєве значення. Інколи проста ненавмисна необачність комусь коштує надто дорого…
Чомусь запам’яталася порада міс Марпл одній молодій жінці краще годувати свого чоловіка, щоб його зберегти, бо він аж надто привабливий) Може, щось в цьому і є)
Інтрига тримала в напрузі до самого кінця. Хоча це не найулюбленіший твір Крісті для мене, але при цьому вартий уваги.
В книзі сподобався її психологізм та увага автора до деталей.
Книга сподобається любителям інтелектуального детективу, англійських романів та поціновувачам творчості автора.
Усі події в історії відбуваються дуже повільно, хоча вбивств тут буде чимало. Але саме розслідування було трохи млявим і відчуття було наче я слухаю чужі плітки які мені зовсім не цікаві.
Можливо свою певну роль відіграє і час та атмосфера того часу, яка мені не відгукується. А можливо це стиль авторки, який у мене не викликає зацікавленості, коли я просто нудьгую з книгою, не відчуваю якоїсь особливої атмосфери, не думаю про те що буде далі.
Якось так вийшло, що я одразу зрозуміла хто вбивця, бо авторка дуже чітко підкреслила певний момент, який виказав вбивцю одразу ж, тож розгадка не несла чогось цікавого. А шлях до неї був довгим і якимось беземоційним, сухим