Тріумфальна арка

«Тріумфальна арка» Еріха Марії Ремарка — роман про вигнання й кохання напередодні Другої світової війни. Німецький хірург Равік, який утік від нацистського переслідування, живе в Парижі під чужим ім’ям і без чинних документів. Він потай оперує пацієнтів французьких лікарів, а ночами повертається до готелю, де зупиняються інші емігранти. Знайомство з актрисою Джоан Маду порушує цей звичний уклад. Їхні стосунки розвиваються в місті, яке ще живе мирним життям, хоча для Равіка наслідки нацистського терору вже цілком реальні.

Равік і життя емігрантів у Парижі 1938–1939 років

Дія починається в листопаді 1938 року й доходить до порога війни у вересні 1939-го. Відсутність документів визначає, де Равік може жити й на яких умовах працювати. У лікарні його здібності потрібні, але французькі колеги виступають перед пацієнтами як хірурги, тоді як роботу виконує він. Ремарк показує вигнання через таку нерівність. Професійна майстерність дозволяє Равікові заробляти, а право відкрито назвати себе й відповідати за власну роботу лишається для нього недосяжним.

Готель, де Равік винаймає кімнату, дає змогу побачити долі інших людей без певного правового становища. Саме ім’я Равік приховує людину, яку колись звали Людвігом, а в середовищі емігрантів такі зміни стають частиною способу вижити. За межами готелю він теж не може відокремити теперішнє життя від того, що пережив раніше. У паризькому кафе йому трапляється на очі гестапівець, причетний до його минулого та загибелі близької людини. Ця зустріч повертає до історії втечі й ставить перед Равіком вибір, який він не міг зробити, поки був під владою нацистів.

Джоан Маду й любовна історія у «Тріумфальній арці»

Джоан працює актрисою і входить у життя Равіка, коли той звик тримати людей на відстані. У нього немає певності навіть щодо того, чи зможе він залишитися в Парижі. У Джоан свої плани й потреба знайти місце, де вона зможе працювати. Ремарк веде їхню історію через зустрічі й розлуки, за яких герої щоразу мають заново домовлятися про близькість. Тому питання, чи можна щось пообіцяти одне одному, стосується і почуттів, і становища, у якому вони обоє опинилися.

Роман у перекладі Євгена Поповича підійде читачам, яким цікава історія еміграції через роботу, житло, знайомства й повсякденні рішення. Паризькі вулиці, лікарня та готель дають Равікові різні ролі: у кожному місці він може показати іншим лише частину власного життя. Поруч із любовною історією ця роз’єднаність допомагає зрозуміти, як герой намагається зберегти зв’язок із людьми в очікуванні війни.