На мою думку, саме тому, що вона пройшла випробування часом.
Пройшло кілька століть, а люди все ще насолоджуються історією пригод Д'Артаньяна, Атоса, Портоса і Араміса!
І хоча образи головних героїв далеко не завжди можна брати за приклади моральних орієнтирів, це все ще історія про справжню чоловічу дружбу, про пригоди і про кохання.
Втім, зараз мені здається, що образи головних героїв Дюма з самого початку навмисно наділив певною карикатурністю, аби підсвітити певні соціальні проблеми і протиріччя (наприклад , дехто збирається прийняти маншський постриг і священицький сан, але це не стає на заваді порушення двох з 10 заповідей (перелюбство і вбивство); інший позиціонується як благородний до мозку кісток, але при цьому не розібравшись в ситуації до кінця, він робить все, щоб вбити людину, яку заявляє, що любить, бо обман зачепив справді болючу його струну - гордість; ще один має наглість залицятися і свататися до більш багатої від нього жінки ще за життя її чоловіка і в його присутності;. а ще дехто говорить, що служить державі, але коли служба іде врозріз з власними інтересами, власні інтереси перемагають; хтось говорить, що любить, але це не заважає на шляху до цілі (врятувати кохану!) кочувати від одного ліжка до іншого).
І що найбільш неймовірне - при всьому цьому головні герої все-таки симпатичні читачу, а в підлітковому віці цих недоліків ти, частіше за все, навіть не помічаєш!
Окрім того, "Три мушкетери" - це ще й чудовий історичний роман", який точно дозволить Вам перенестися на кілька сторічь назад у минуле, побувати при французькому і англійському дворах, поошиватися околицями Парижу, взяти участь в численних дуелях та пригодах і підняти не один келих! Ось ця достовірність і ефект присутності, які створює автор, сподобалися найбільше.
Книга сподобається любителям класичної пригодницької прози, історичних романів і історії в стилі «плаща і шпаги».
Однозначно варта своїх уваги і часу, витраченого на читання!
Незважаючи на дуже багато екранізацій книжка має ті деталі які не може передати кіно в повній мірі. Адже відкриваючи книжку читач ніби переноситься в минуле та може відчути деякі історичні віяння тієї пори.
Але найперше, що кидається в очі це те, що самі мушкетери не такі герої якими їх зображує екран. Головний герой біль розбещений та запальний хлопчисько. Він використовує деяких людей, а особливо жінок. Я вважаю, що з леді Вінтер він поводиться просто жахливо і до того ж його зовсім не хвилює те, що вона була дружиною його друга, а навпаки користується цим. Його старші товариші також забагато собі дозволяють, але як раз ці деталі роблять їх більш приземленішими та більш схожими на звичайних людей. У них є свої сильні та слабкі сторони.
Але в книжці так само їхніми сильними сторонами являються сміливість та бажання вскочити до якихось пригоди. Особливо коли справа йдеться про майбутні конфлікти з запеклими ворогами та війною. Відношення до воєнних конфліктів у головних героїв також різне, але в цілому всі вони визнають, що крім нагород вони не дають ні відчуття задоволення ні жаданого спокою. Але залишаються один для одного "один за всіх і всі за одного".