А саме зараз - "Триста поезій" Ліни Костенко.
Чому поезія? Бо не треба слідкувати за розвитком сюжету, можна просто насолоджуватись короткими образами, які малюють в голові вірші. Моменти кохання, захоплення, розлуки. Можна в будь-яку хвилину перерватись і побігти в морські хвилі чи продовжити прогулянку лісом і не треба дочитувати 30 сторінок до кінця розділу
Про переваги саме цієї книги можна говорити довго. Ця збірка особлива своєю різноманітністю тем. Від інтимної лірики до іронічних поетичних пейзажів та віршів, присвячених видатним особистостям, кожен знайде щось до свого смаку.
А хто ще не знає, якої неземної краси це видання А-ба-ба-га-ла-ма-га?
Тканинна обкладинка, закладинка-ляссе, позолота на літерах та маленький зручний формат роблять її надзвичайно привабливою та практичною. Книга заворожує своєю ніжністю і красою.
Хоч мені важко назватись фанаткою творчості Ліни Костенко, окремі її вірші чіпляли за живе і я досі пам’ятаю деякі поезії зі школи. Книгу замовляла скоріше для колекції, але ні секунди не пошкодувала, бо знайшла в ній згадки про дитинство. Тож тепер вона прикрашає мою книжкову полицю.