Це було двічі. Калеб Траскман. Книга 2

Хтось десь знає правду…

Друга частина в циклі романів про Калеба Траскмана

У 2008 році сімнадцятирічна Жулі зникла, залишивши після себе лише велосипед, що лежав під деревом. Ця трагедія сколихнула Сагас, маленьке містечко в самому серці гір, і сильно вдарила по батькові дівчини, лейтенанту жандармерії Габрієлю Москато. Останній починає розслідування, яке є настільки ж відчайдушним, наскільки й шаленим.

Аж поки одного дня сліди не приводять чоловіка до готелю «Бескид». Там власник дає йому доступ до свого реєстру і запрошує до кімнати №29 на другому поверсі. Але, виснажений місяцем безрезультатних пошуків, він нарешті засинає, щоб раптово прокинутися посеред ночі від гучного стуку у вікно…

Надворі ллє дощ з мертвих птахів. Сцена набуває ще меншого сенсу, коли Габрієль опиняється на першому поверсі, в кімнаті №7. Дезорієнтований, він іде на рецепцію, де дізнається, що насправді зараз 2020 рік і що минуло вже понад дванадцять років відтоді, як зникла його донька...

Чому варто прочитати книжку «Це було двічі. Калеб Траскман. Книга 2»?

• Вперше перекладено українською.
• Друга частина в циклі романів про Калеба Траскмана.
• Сильний сюжет із часовими аномаліями — плавний перехід між 2008 та 2020 роками тримає в постійній напрузі.
• Глибока психологія персонажів — батьківська любов і травма зустрічаються з загадками, що стосуються часу й пам’яті.
• Елемент містики: «дощ із мертвих птахів» і часові збої роблять цей трилер особливим та неочікуваним.
• Автор продовжує лінії першої частини, підводячи до масштабного фіналу — третій роман Labyrinthes чекає на логічне завершення лінії Траскмана.
• Сподобається шанувальникам творчості Абіра Мухерджі, Тесс Ґеррітсен та Саймона Беккета.

Про автора:

Франк Тільє – французький сценарист і письменник кримінальних романів та трилерів. Його третій роман «La Chambre des morts» був номінований на Премію французького трилера SNCF у 2007 році й того ж року був адаптований для кіно. Успіх цього роману дозволив йому залишити роботу IT-спеціаліста і присвятити себе виключно письменницькій діяльності. Франк Тільє посів четверте місце у списку франкомовних авторів, які продали найбільше книжок у Франції за 2020 рік.

Про що книга

«Це було двічі» — розповідь про зникнення юної дівчини, час і пам'ять. Жулі, 17 років, зникає у 2008 році у містечку Сагас. Дванадцять років потому її батько, лейтенант Москато, прокидається наче уві сні — але вже у 2020‑му. Чи був він свідком часової петлі? Чи розуміє, що саме забрав час і чому?

• Тема часу: раптовий стрибок у 2020‑й без пояснень.
• Психологічні портрети: батьки, що не здаються після 12 років, і маленьке місто з таємницями.
• Містика і жах: дивні явища — відро мертвих птахів, світи між реальностями.
• Зв’язок із першою книгою: повернення до попередніх мотивів і нових розгадок.
• Передчуття фіналу: підготовка до кульмінації в завершальній частині трилогії.

Сюжет та головні герої

Головний герой — лейтенант Габрієль Москато, батько зниклої Жулі. Його любов до доньки веде його на межу зрозуміння часу і реальності.

• Габрієль Москато — гірський лейтенант жандармерії, який зіштовхується з неможливим моментом у часі.
• Жулі Москато — 17‑річна дівчина, чия зникла дитина стає серцем сюжету.
• Полковник Лакруа та інші офіцери — люди, що підозрюють щось глибше за звичайне зникнення.
• Місто Сагас — воно наче живий організм, зі своїми таємницями, традиціями і нерозказаними історіями.

Для кого ця книга

• Шанувальникам психологічних трилерів з елементами містики і часу;
• Любителям нетипових сюжетів, що грають із реальністю і часу;
• Тим, хто вже читав першу книгу («Незавершений рукопис») і чекає продовження.