Відгуки і рецензії читачів
13.10.2025
Як струсити пил із давньої грецької мітології та зробити її свіжою та цікавою?
Я впевнена, що більшість із вас цього року чули про Мадлен Міллер і її книгу «Цирцея». Вона підірвала простори інтернету, книжкова спільнота просто шаленіли від неї. У майже кожного другого книжкового блогера та й звичайного читача, обов’язково повинні були з’явитися відгуки та огляди на цю книгу. Але чим все ж таки так захопила авдиторію ця книга? Що у ній такого особливого? Поговоримо про це. Почнемо з того, що це дуже хороше переосмислення античних мітів та легенд. Мадлен Міллер почала робити ретелінги мітів, ще до того, як це стало мейнстримом. І зараз вона залишається однією з найвідоміших письменниць у цьому напрямку. Її книги з переписанням уже відомих нам історій, стають бестселерами по всьому світі, адже круто, коли автор може цікаво подати історію під іншим кутом зору. Уточнення, якщо ви не читали Одіссеї, то Цирцея — це там сама чаклунка, яка на своєму острові тримала Одіссея, а його товаришів перетворила на свиней. Міллер бере на себе завдання зробити з Цирцеї повноцінного персонажа, ніж просто камео, яке вона має в Одіссеї. Початок «Цирцеї» занурює нас у світ богів. Вони зневажають людей і ставляться до них, як до сміття. Боги розважаються, роблять дітей, воюють і упиваються своїм безсмертям. Саме у таких умовах народилася Цирцея — дочка бога сонця Геліоса та морської німфи. Вся історія — це розповідь чаклунки Цирцеї про своє життя від народження до моменту, коли вона нарешті прийняла себе і почала жити у гармонії з собою. І хоча на це пішло багато сотень років її життя залишається по суті життям жінки, хай навіть не звичайної. В книзі порушено низку актуальних проблем. Одна з них — це проблема самосприйняття та вміння навчитися жити з собою. Тут ми бачимо, як героїня трансформується, від постійного намагання заслужити любов і заповнити в собі порожнечу непотрібності до формування своєї самодостатності та цілісності. Вміння жити з собою є неймовірно важливим у житті кожного, і не важливо Бог ти чи людина. Багато хто вважає цю книгу дуже феміністичною, але це точно не феміністичний маніфест, як інколи про неї говорять. Міллер, безсумнівно, висвітлює проблеми, що стосуються жінок. Вона справді порушила це питання, але в дещо іншій формі, аніж ми звикли бачити. Як в сучасному світі, так і на вигаданому безлюдному острові, якщо ти жінка, то не можеш почувати себе в безпеці. Навіть якщо ти богиня над тобою можуть познущатися. Це було вписано не для того аби через суспільний інтерес підняти популярність книга, а для того, аби показати, що жіночі персонажі заслуговують більше часу та нашої уваги. Це не ідеальний роман. Бувають моменти, коли тонко переплетені сюжетні лінії, більше схоже на розв’язану нитку, яка відвертає увагу, і як тільки ви за неї потягнете, вона ще більше розплутається. Деякі з другорядних персонажів здаються дрібними, ніби Міллер кинула все, що мала, у Цирцею, а для інших персонажів використовувала те, що залишилося. Не сприймайте це, як різку критику роботи авторки над персонажами, просто в порівнянні з Цирцеєю, інші герої показуються у тіні і освітлюють їх уривками та нечасто. І хоча вищесказане, проглядається протягом усього тексту, Мадлен Міллер використовує прекрасний стиль писання, вона майстерно володіє словами, створюючи неймовірні сюжети, які легко читається, але водночас є багатошаровими та емоційно насиченими. Її оповідь плавна та методична, що цілком характерно для написання мітологічних творів, однак для когось ця плавність може бути мінусом, тому що сюжет розвивається зовсім не динамічно. Авторка вдало змішує минуле та сучасність, її поєднання давніх мітів з сучасними темами, роблять книгу цікавою та актуальною. Вона відновлює класичні історії, розглядаючи їх через призму сучасних цінностей. Для тих, хто цікавиться мітологією, «Цирцея» відкриває нові погляди на відомі історії та персонажів. Загалом, «Цирцея» — це книга, яка може вразити своєю глибиною і стилем, але водночас не сподобатися тим, хто шукає щось більш традиційне або динамічне. Це блискуча історія, яка має глибину і, яка перевершує багато з того, що ви можете прочитати сьогодні у фентезі. Отож, якщо ви любитель нового та цікавого неодмінно прочитайте цю книгу.
Я впевнена, що більшість із вас цього року чули про Мадлен Міллер і її книгу «Цирцея». Вона підірвала простори інтернету, книжкова спільнота просто шаленіли від неї. У майже кожного другого книжкового блогера та й звичайного читача, обов’язково повинні були з’явитися відгуки та огляди на цю книгу. Але чим все ж таки так захопила авдиторію ця книга? Що у ній такого особливого? Поговоримо про це. Почнемо з того, що це дуже хороше переосмислення античних мітів та легенд. Мадлен Міллер почала робити ретелінги мітів, ще до того, як це стало мейнстримом. І зараз вона залишається однією з найвідоміших письменниць у цьому напрямку. Її книги з переписанням уже відомих нам історій, стають бестселерами по всьому світі, адже круто, коли автор може цікаво подати історію під іншим кутом зору. Уточнення, якщо ви не читали Одіссеї, то Цирцея — це там сама чаклунка, яка на своєму острові тримала Одіссея, а його товаришів перетворила на свиней. Міллер бере на себе завдання зробити з Цирцеї повноцінного персонажа, ніж просто камео, яке вона має в Одіссеї. Початок «Цирцеї» занурює нас у світ богів. Вони зневажають людей і ставляться до них, як до сміття. Боги розважаються, роблять дітей, воюють і упиваються своїм безсмертям. Саме у таких умовах народилася Цирцея — дочка бога сонця Геліоса та морської німфи. Вся історія — це розповідь чаклунки Цирцеї про своє життя від народження до моменту, коли вона нарешті прийняла себе і почала жити у гармонії з собою. І хоча на це пішло багато сотень років її життя залишається по суті життям жінки, хай навіть не звичайної. В книзі порушено низку актуальних проблем. Одна з них — це проблема самосприйняття та вміння навчитися жити з собою. Тут ми бачимо, як героїня трансформується, від постійного намагання заслужити любов і заповнити в собі порожнечу непотрібності до формування своєї самодостатності та цілісності. Вміння жити з собою є неймовірно важливим у житті кожного, і не важливо Бог ти чи людина. Багато хто вважає цю книгу дуже феміністичною, але це точно не феміністичний маніфест, як інколи про неї говорять. Міллер, безсумнівно, висвітлює проблеми, що стосуються жінок. Вона справді порушила це питання, але в дещо іншій формі, аніж ми звикли бачити. Як в сучасному світі, так і на вигаданому безлюдному острові, якщо ти жінка, то не можеш почувати себе в безпеці. Навіть якщо ти богиня над тобою можуть познущатися. Це було вписано не для того аби через суспільний інтерес підняти популярність книга, а для того, аби показати, що жіночі персонажі заслуговують більше часу та нашої уваги. Це не ідеальний роман. Бувають моменти, коли тонко переплетені сюжетні лінії, більше схоже на розв’язану нитку, яка відвертає увагу, і як тільки ви за неї потягнете, вона ще більше розплутається. Деякі з другорядних персонажів здаються дрібними, ніби Міллер кинула все, що мала, у Цирцею, а для інших персонажів використовувала те, що залишилося. Не сприймайте це, як різку критику роботи авторки над персонажами, просто в порівнянні з Цирцеєю, інші герої показуються у тіні і освітлюють їх уривками та нечасто. І хоча вищесказане, проглядається протягом усього тексту, Мадлен Міллер використовує прекрасний стиль писання, вона майстерно володіє словами, створюючи неймовірні сюжети, які легко читається, але водночас є багатошаровими та емоційно насиченими. Її оповідь плавна та методична, що цілком характерно для написання мітологічних творів, однак для когось ця плавність може бути мінусом, тому що сюжет розвивається зовсім не динамічно. Авторка вдало змішує минуле та сучасність, її поєднання давніх мітів з сучасними темами, роблять книгу цікавою та актуальною. Вона відновлює класичні історії, розглядаючи їх через призму сучасних цінностей. Для тих, хто цікавиться мітологією, «Цирцея» відкриває нові погляди на відомі історії та персонажів. Загалом, «Цирцея» — це книга, яка може вразити своєю глибиною і стилем, але водночас не сподобатися тим, хто шукає щось більш традиційне або динамічне. Це блискуча історія, яка має глибину і, яка перевершує багато з того, що ви можете прочитати сьогодні у фентезі. Отож, якщо ви любитель нового та цікавого неодмінно прочитайте цю книгу.
07.11.2024
Ця книжка мені не сподобалась, але, гадаю, в цьому винні мої очікування. Я сподівалася на міфологічне фентезі на основі античної культури. В результаті отримала інший жанр - жіночий роман, який переповідає відомий міфічний сюжет, тож у мене постійно виникала думка: «Навіщо ви оповідаєте мені те, що я й так уже колись читала?». Так, згодна, певних сенсів авторка привнесла і своїх, але сюжетних несподіванок для мене не було, і тому історія не здалася новою й цікавою.
Але буду справедливою, емоції авторка зображає доволі психологічно і достовірно, тема материнства розкрита непогано. Найбільшим досягненням в цьому романі, як на мене, є зміна ракурса, чи то оповідацької точки зору. Ось це справді відрізняє історію від канонічних античних міфів, проте, на жаль, мені цього не вистачило для того, аби відчути захоплення від твору.
Проте, книжка, думаю, точно сподобається тим, хто мало знайомий із міфами (бо для них буде багато нового й неймовірного) і хто полюбляє життєві історії жінок сильних духом, не проти почитати про кохання, але не чекає, що любовна лінія є основною. До речі, здається, планують знімати серіал за книжкою. Ось візуальну картинку я б залюбки подивилася.
Але буду справедливою, емоції авторка зображає доволі психологічно і достовірно, тема материнства розкрита непогано. Найбільшим досягненням в цьому романі, як на мене, є зміна ракурса, чи то оповідацької точки зору. Ось це справді відрізняє історію від канонічних античних міфів, проте, на жаль, мені цього не вистачило для того, аби відчути захоплення від твору.
Проте, книжка, думаю, точно сподобається тим, хто мало знайомий із міфами (бо для них буде багато нового й неймовірного) і хто полюбляє життєві історії жінок сильних духом, не проти почитати про кохання, але не чекає, що любовна лінія є основною. До речі, здається, планують знімати серіал за книжкою. Ось візуальну картинку я б залюбки подивилася.
24.09.2024
Цирцея - донька Титана Геліоса. Вона зростала ніким не любима, нічим не значима, та ще і з людським голосом. Від чого з нею не хотіла говорити навіть власна мати. Але одного разу вона зустріла чоловіка і зробила те, за що її Зевс та Геліос взагалі відправили жити самотою на острів.
Але доля Цирцеї тяжка та несправедлива, і їй доведеться пережити багато непростих моментів.
Книга для тих, хто у дитинстві полюбляв грецькі міфи. Адже Цирцея за свій довгий вік була знайома і з Прометеєм, і з Дедалом та Ікаром, і звичайно з Одіссеєм, а в подальшому і з Пенелепою та Телемахом.
По-перше хочеться сказати, дуже круто, що нам почали видавати новинки з пилу з жару. І ми можемо насолоджуватися та читати історії разом з усім світом (а не як завжди через три роки, коли уже усі почитали, ну давайте і ви почитаєте). Книга дуже полюбилася зарубіжним читачам і тому отримала свою перемогу в Goodreads Choice Awards.
Я дуже на неї чекала, після того як оголосили, що вона у нас вийде.
Перші сторінок 80 прочиталися дуже швидко. Та і взагалі усе, що відбувалося з головною героїнею до знайомства з Одіссеєм, було незвичайно та захопливо. А далі у мені боролися дві думки - з однієї сторони це цікаво, а з іншої сторони я це уже все знаю. І мені було нуднувато знову читати про Троянську війну, про довгу подорож Одіссея додому. Але більше за все мене турбує саме те, як автор показала Одіссея у подальшому розвитку сюжету. Це ж не вона його вигадала. Вона взяла культову особу, яка славиться своєю мудрістю, добротою, неймовірною відданістю справі та сім'ї. А Медлін Міллер показав це усе у такому поганому світлі, що я не знаю як до цього поставитися.
Наступний мінус уже стосується самого видання. Це граматичні помилки. Я розумію, що книга видавалася досить швидко, але вона коштує не мало і хотілося б, щоб помилок було менше.
Але я навіть би і не звернула уваги на помилки, якби не переклад. Тому що з перекладом книги було дуже сильно попрацьовано, перекладач заморочився. Він такий дивний. У книзі така купа неймовірно-незрозумілих , складних та ніколи невживаних українських слів, які доводилося постійно гуглити. Якби я хотіла перекладати слова у книзі, я б читала в оригіналі.
Тому я не знаю, як саме оцінити книгу. Історія Цирцеї мені сподобалася, але читати це часом було фізично тяжко.
Але доля Цирцеї тяжка та несправедлива, і їй доведеться пережити багато непростих моментів.
Книга для тих, хто у дитинстві полюбляв грецькі міфи. Адже Цирцея за свій довгий вік була знайома і з Прометеєм, і з Дедалом та Ікаром, і звичайно з Одіссеєм, а в подальшому і з Пенелепою та Телемахом.
По-перше хочеться сказати, дуже круто, що нам почали видавати новинки з пилу з жару. І ми можемо насолоджуватися та читати історії разом з усім світом (а не як завжди через три роки, коли уже усі почитали, ну давайте і ви почитаєте). Книга дуже полюбилася зарубіжним читачам і тому отримала свою перемогу в Goodreads Choice Awards.
Я дуже на неї чекала, після того як оголосили, що вона у нас вийде.
Перші сторінок 80 прочиталися дуже швидко. Та і взагалі усе, що відбувалося з головною героїнею до знайомства з Одіссеєм, було незвичайно та захопливо. А далі у мені боролися дві думки - з однієї сторони це цікаво, а з іншої сторони я це уже все знаю. І мені було нуднувато знову читати про Троянську війну, про довгу подорож Одіссея додому. Але більше за все мене турбує саме те, як автор показала Одіссея у подальшому розвитку сюжету. Це ж не вона його вигадала. Вона взяла культову особу, яка славиться своєю мудрістю, добротою, неймовірною відданістю справі та сім'ї. А Медлін Міллер показав це усе у такому поганому світлі, що я не знаю як до цього поставитися.
Наступний мінус уже стосується самого видання. Це граматичні помилки. Я розумію, що книга видавалася досить швидко, але вона коштує не мало і хотілося б, щоб помилок було менше.
Але я навіть би і не звернула уваги на помилки, якби не переклад. Тому що з перекладом книги було дуже сильно попрацьовано, перекладач заморочився. Він такий дивний. У книзі така купа неймовірно-незрозумілих , складних та ніколи невживаних українських слів, які доводилося постійно гуглити. Якби я хотіла перекладати слова у книзі, я б читала в оригіналі.
Тому я не знаю, як саме оцінити книгу. Історія Цирцеї мені сподобалася, але читати це часом було фізично тяжко.
06.05.2024
"Цирцея" Мадлен Міллер дуже круте сучасне переосмислення грецьких міфів. Як і попередня книга авторки на цю тематику, "Пісня Ахілла", вона цілком заслуговував на вашу увагу. Особливість цих двох романів в тому, що Міллер пише про богів і героїв Давньої Греції як про звичайних людей, що кохають, втрачають, відчувають горе і пристрасть, що так само можуть бути зламані, як і всі ми. Авторка пише дуже пронизливо, її персонажам не можна не співчувати. І при всьому цьому вона надзвичайно гарно прописує атмосферу грецьких міфів у своїх творах, навіть не сильно відходячи від їх канонічних інтерпретацій. "Цирцея" це книга про жінку. Не стільки про богиню, скільки саме про жінку, якій довелося виборювати своє місце в світі чоловіків, відстоювати себе і тих, кого вона любить. Це дещо відрізняється від звичного нам з "Одіссеї" образу жорстокої і підступної безсмертної цариці-чаклунки, що перетворює чоловіків на тварин заради власної втіхи і мситься за нерозділене кохання, перетворючи суперницю на чудовисько, але в цьому і вся краса цього роману. "Цирцея" варта прочитання, особливо, якщо ви любите грецьку міфологію та історії про сильних жінок. Дуже рада, що ця книга вийшла українською, та щиро сподіваюся, що Віват видадуть інші книги авторки.
100/10.
100/10.
10.04.2024
Після цієї книги я полюбила ретелінги, хоча досі не звертала на них уваги.
Як можна дізнатися з назви, книга оповідає про богиню Цирцею (Кірку), яка завжди була другорядною персонажкою у чужих історіях. Протягом роману Цирцея вчиться знаходити опору в собі, протистоїть численним труднощам і стає сильною, мудрою жінкою.
У романі вагоме місце відведене відмінностям між богами та смертними, і ці відмінності постають не у вигляді зовнішньої оболонки, а різниці у сутностях двох видів істот. Цирцея — богиня, яка поступово дізнається про життя смертних. До зустрічі зі смертними час для Цирцеї не мав великого значення. Хоч перша третина роману охоплює часовий проміжок у сотні років, однак для богині цей час — лише піщинка її вічності.
Смертні приваблюють юну німфу своєю працьовитістю, жагою до життя та пригод, а також вмінням творити. Як пояснює нам роман, боги творять чудеса і досконалі знаряддя, бо це частина їхньої природи, а люди можуть створити щось прекрасне лише тяжкою працею. Саме після зустрічі зі смертними час набуває для Цирцеї визначального значення, дні плинуть швидше, адже з кожною хвилиною наближається до завершення якесь людське життя: можливо, навіть людини, яка не байдужа головній героїні.
Отже, я щиро рекомендую цей роман до прочитання. Сподіваюся, ви отримаєте від нього таке ж задоволення, як і я. Моя оцінка: 4 / 5 ★
Як можна дізнатися з назви, книга оповідає про богиню Цирцею (Кірку), яка завжди була другорядною персонажкою у чужих історіях. Протягом роману Цирцея вчиться знаходити опору в собі, протистоїть численним труднощам і стає сильною, мудрою жінкою.
У романі вагоме місце відведене відмінностям між богами та смертними, і ці відмінності постають не у вигляді зовнішньої оболонки, а різниці у сутностях двох видів істот. Цирцея — богиня, яка поступово дізнається про життя смертних. До зустрічі зі смертними час для Цирцеї не мав великого значення. Хоч перша третина роману охоплює часовий проміжок у сотні років, однак для богині цей час — лише піщинка її вічності.
Смертні приваблюють юну німфу своєю працьовитістю, жагою до життя та пригод, а також вмінням творити. Як пояснює нам роман, боги творять чудеса і досконалі знаряддя, бо це частина їхньої природи, а люди можуть створити щось прекрасне лише тяжкою працею. Саме після зустрічі зі смертними час набуває для Цирцеї визначального значення, дні плинуть швидше, адже з кожною хвилиною наближається до завершення якесь людське життя: можливо, навіть людини, яка не байдужа головній героїні.
Отже, я щиро рекомендую цей роман до прочитання. Сподіваюся, ви отримаєте від нього таке ж задоволення, як і я. Моя оцінка: 4 / 5 ★
17.03.2024
Ця книга захопила мене з першого рядка. Це щось нове, унікальне та ненудне.
До героїні я відразу ж відчула симпатію і навіть деяке захоплення. Гордість, мужність, і при цьому крайня емоційність є в героїні - вона якщо любить, так від щирого серця, якщо ненавидить, то теж. Почуття героїні дуже добре передані автором, подекуди книга доводила до бажання розплакатися, настільки майстерно передані емоції.
Зустріч із Прометеєм на мій погляд стала важливою подією у житті Цирцеї. Після діалогу з ним вона почала замислюватися про поведінку богів і людей, виховувати у собі чесність. Вона була несхожа на більшість богів, описаних у книзі, вона мала велике серце, доброту, мрії.
Життя у героїні було не дуже щасливе, проте жалості до неї майже не відчуваєш – скоріше віру в неї та симпатію.
На мій погляд тим, хто трохи знайомий із давньогрецькими міфами буде дуже цікаво прочитати такий їхній виклад, та й тим, хто не знайомий, думаю сама історія буде цікавою. В цілому, це як казка - зворушлива, романтична, захоплююча та хвилююча.
До героїні я відразу ж відчула симпатію і навіть деяке захоплення. Гордість, мужність, і при цьому крайня емоційність є в героїні - вона якщо любить, так від щирого серця, якщо ненавидить, то теж. Почуття героїні дуже добре передані автором, подекуди книга доводила до бажання розплакатися, настільки майстерно передані емоції.
Зустріч із Прометеєм на мій погляд стала важливою подією у житті Цирцеї. Після діалогу з ним вона почала замислюватися про поведінку богів і людей, виховувати у собі чесність. Вона була несхожа на більшість богів, описаних у книзі, вона мала велике серце, доброту, мрії.
Життя у героїні було не дуже щасливе, проте жалості до неї майже не відчуваєш – скоріше віру в неї та симпатію.
На мій погляд тим, хто трохи знайомий із давньогрецькими міфами буде дуже цікаво прочитати такий їхній виклад, та й тим, хто не знайомий, думаю сама історія буде цікавою. В цілому, це як казка - зворушлива, романтична, захоплююча та хвилююча.
09.02.2024
Спочатку я читала «Пісню Ахілла» (на яку тепер з нетерпінням чекаю, щоб перечитати, адже точно багато не вловила, читаючи в оригіналі). Через деякий час мені знову захотілось почитати щось в авторки, бо попередня історія дуже сподобалась. І таким чином в моїх руках опинилась «Цирцея».
Думаю, не було шансів, щоб і ця книжка мені не сподобалась, адже любов до давньогрецької міфології була прищеплена ще в дитинстві книжками й фільмами про Персі Джексона. Пізніше були «Легенди та міфи…» Куна з позолоченими сторінками й купою фотографій (спочатку були переглянуті всі фотографії, а вже через багато років прочитані самі міфи, але все ж).
Тож, книжка мені сподобалась. Можливо трохи менше, ніж вона на те заслуговує, оскільки я очікувала чогось майже ідентичного до «Пісні Ахілла», трагічної історії кохання, а натомість отримала історію про сильну жіночу персонажку. Стиль авторки – неймовірний. Хоча б заради нього я хочу перечитувати цей текст. Але окрім форми є ще зміст, і він також дуже важить. Ця книга пропонує трохи інший погляд на божественність, на мою думку, доволі цікавий. Знайома історія про чарівницю розкривається нарешті її очима, а не з перспективи Одіссея, який тут теж з’явиться. Можна сказати, що фінал був для мене не зовсім таким, як хотілось, але з часом, почувши інші думки, я його зрозуміла і прийняла. О, і це точно чудова книжка для книжкових клубів – багато тем, які цікаво обговорити, з чимось погодитись, щось упізнати й співвіднести із власним досвідом, щось покритикувати.
Словом, крута книжка, особливо якщо читати десь на природі – додає атмосфери!
Думаю, не було шансів, щоб і ця книжка мені не сподобалась, адже любов до давньогрецької міфології була прищеплена ще в дитинстві книжками й фільмами про Персі Джексона. Пізніше були «Легенди та міфи…» Куна з позолоченими сторінками й купою фотографій (спочатку були переглянуті всі фотографії, а вже через багато років прочитані самі міфи, але все ж).
Тож, книжка мені сподобалась. Можливо трохи менше, ніж вона на те заслуговує, оскільки я очікувала чогось майже ідентичного до «Пісні Ахілла», трагічної історії кохання, а натомість отримала історію про сильну жіночу персонажку. Стиль авторки – неймовірний. Хоча б заради нього я хочу перечитувати цей текст. Але окрім форми є ще зміст, і він також дуже важить. Ця книга пропонує трохи інший погляд на божественність, на мою думку, доволі цікавий. Знайома історія про чарівницю розкривається нарешті її очима, а не з перспективи Одіссея, який тут теж з’явиться. Можна сказати, що фінал був для мене не зовсім таким, як хотілось, але з часом, почувши інші думки, я його зрозуміла і прийняла. О, і це точно чудова книжка для книжкових клубів – багато тем, які цікаво обговорити, з чимось погодитись, щось упізнати й співвіднести із власним досвідом, щось покритикувати.
Словом, крута книжка, особливо якщо читати десь на природі – додає атмосфери!