Зірка цієї історії, безперечно, — Ендрю Менсон, але всі мої думки про Крістін, його тиху віддану супутницю.
Її життя не було ані легким, ані безхмарним, але, якщо вже говорити про «цитадель духу», то в контексті образу Крістін, що за всяких обставин залишалась відданою своїм ідеалам, послідовною й непохитною.
Шлюб подружжя Менсонів був укладений з щирої взаємної любові.
Обоє ще дуже молоді й однаково бідні, вони знайшли одне в одному опору й підтримку. Доктор Менсон тоді щойно ступив на професійну стежку й палав своєю справою, хоч і доводилось битися лобом об стіну бюрократії. Цей вогонь розгорівся і в Крістін. Вона не просто підтримувала свого чоловіка — вона вірила в нього і присвятила власне життя ідеям, що він так палко сповідував.
Тому, мова йтиме не тільки про падіння професійне (втрату ідеалів, гонитву за грошима, злочинне зловживання статусом лікаря), а ще й зраду — цілковиту втрату духовних орієнтирів.
Це дуже смілива книга.
Якщо відкритий фінал дає лиш надію, що доктор Менсон таки зміг подолати систему й зробити медицину справою гуманізму, а не бізнесу, то цілком очевидно, що доктор Кронін зміг: ця книга викликала потрібний резонанс у потрібних колах і стала однією з причин створення Національної служби охорони здоровʼя Великої Британії.
Кронін відверто показав корупцію й бізнес-стратегії в тогочасній медицині і поділився власним баченням, як це все можна перетворити на доступну всім та якісну галузь. А ще — цінність людини (незалежно від походження й статків) у цій галузі.
Він просто блискуче прописав образи героїв, їх внутрішні коливання, сумніви, надії… Та, хоч усі сюжетні повороти в романі обґрунтовані й доречні, я все ж не можу змиритися з долею Крістін.
З молодою дружиною Крістін вони живуть бідно, але так щасливо.
З часом його добрі наміри розбиваються об стіну жорстокої системи, яка складалася роками.
Він не знаходить соратників і стає заручником того, що раніше так засуджував.
«У своєму жадібному прагненні до успіху він не помітив, що ця блискуча кар'єра суперечить всьому тому, у що він досі вірив. У ньому заговорило марнославство».
Які характери, які типи! Кронін так чутливо відчуває людську натуру.
Він оголює людські пороки, виставляє назовні, на загальний огляд.
Герої книг змінюються, трансформуються протягом розповіді.
Неможливо залишитися байдужим.