Руфі Торп обрала ракурс емпатії, а не осуду.
І це найкраща риса роману!
Я б збрехала, якби сказала, що авторська подача бездоганна, бо і сама оповідь і персонажі часто бувають непослідовними, а мотиви деяких вчинків незрозумілі . Однак, тут так багато комфортних, світлих моментів, що починаєш розуміти цих людей, співпереживати їм.
Так, ключова тема (етичність заробітку на OnlyFans) доволі тригерна, але не слід випускати з уваги інші сторони життя гг:
«У Марго проблеми з батьками»
Шаєн і Джинкс - абсолютно інфантильні персонажі. Вони люблять доньку, але жоден з них не здатен на дорослу стабільну підтримку. Вони ніколи не були у шлюбі й ніколи не жили разом. На момент їх знайомства Джинкс (професійний реслер) уже був одружений і мав «справжніх» (за словами Марго) дітей. Він визнав позашлюбну дочку і підтримував з нею стосунки, але Марго виросла з відчуттям, що вона другорядний персонаж в його історії.
Шаєн же зациклена на власному особистому житті й часто ставить власні інтереси вище інтересів доньки.
«У Марго проблеми з самооцінкою»
Марго не вірить у себе й не намагається досягти чогось у житті. Після школи навіть не робить спроб вступити до пристойного університету, хоч має здібності до письма й непогані оцінки.
Її стосунки з викладачем англійської в місцевому коледжі зародилися не із взаємної симпатії, а із позиції «він старший і мудріший, тож, якщо він вважає це слушним, то гаразд»🤯
«У Марго є дитина»
Дізнавшись про вагітність Марго, Марк перекладає всю відповідальність на неї й обриває ці стосунки (ще й змушує підписати договір про нерозголошення й кинути коледж).
Тобто, буквально жоден «дорослий» у житті дівчини не в змозі відповідати за свої дії.
OnlyFans для Марго - не просто спосіб заробітку, а й шанс не залежати від інших.
За короткий термін вона розробляє стратегію просування свого контенту і знаходить спосіб виділитись серед сотень інших. Вона здобуває віру в себе, вчиться відстоювати свої кордони й нести відповідальність (!) за кожен свій крок.
Замість конфронтації, вона обирає примирення і змушує оточуючих поважати свій вибір.
Саме ця тема — тема примирення й порозуміння, — а не етична оцінка глобальних явищ, є тим гачком, який чіпляє читача.
Принаймні, за це вона подобається особисто мені
Дев'ятнадцятирічна Марго - донька офіціантки та батька-професійного рестлера. Після короткочасного роману зі своїм викладачем коледжу, вона залишається одна з немовлям на руках, без роботи, грошей та перспектив. Коли борги стають критичними, а загроза опинитися на вулиці все більше реальна, Марго ухвалює нестандартне рішення: реєструється на OnlyFans. Несподівано для себе вона починає застосовувати поради свого батька щодо рестлінгу (вибудовування сценічного образу, залучення аудиторії, створення драматургії) до свого контенту, що приносить їй шалений успіх і нові виклики.
Сподобалося як прописані всі персонажі, вони живі та нестандартні. Авторці вдається говорити про OnlyFans і секс-працю без романтизації, але й без засудження. Це показано як прагматичний бізнес-вибір людини, яка опинилася у скруті.
Книга відгукнеться кожному, хто хоч раз відчував паніку через порожній банківський рахунок або намагався зібрати своє життя до купи, коли все валиться з рук.
Чоловіку за це - нічого, а от девʼятнадцятирічну, вагітну дівчину попросили забрати документи з університету.
Марго вирішує народити дитину, що за собою понесло ряд не дуже приємних подій - незакінчена освіта, звільнення з роботи, фінансова діра, складні стосунки з мамою…
Дівчина вирішує, що в неї один варіант - OnlyFans. Вона починає робити свої перші, невпевнені фото, і з приємністю усвідомлює, що це почало приносити перші гроші.
А гроші їй дуже потрібні.
Звісно, це не та карʼєра, про яку мріяла Марго, але легкі гроші все більше почали застилати очі дівчині.
І, звісно, в певний момент її близькі і знайомі дізнаються про спосіб заробітку Марго, що в свою чергу призвело до того, що в неї можуть відібрати дитину.
Я хотіла прочитати цю книгу, бо вийшов серіал (а я люблю перед переглядом екранізацій, спочатку читати першоджерело).
І спочатку історія мені подобалася, але всі ці описи «роботи» головної героїні вбивали мій інтерес до історії.
Мені подобалися події повʼязані з боротьбою Марго за свою дитину, і те як вона ставала сильною і впевненою жінкою, яка вміє постояти за себе і свого сина.
Загалом від книги у мене досить рівні враження. І не те, щоб жах як не сподобалося, але і історія не викликала якихось сильних позитивних вражень.
Я її читала десь півтора місяці, і в моменті читання було, в принципі, цікаво, але як тільки я закривала книгу, то рука якось до історії не тяглася.